проект
Заява                    
учасників круглого столу «Наслідки підвищення тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2008 року для промисловців і підприємців міста Києва»
12 листопада 2008 року, м. Київ, вул. Хрещатик, 34 Український союз промисловців і підприємців
На виконання рішення Київської міської ради від 30 жовтня 2008 року, текст якої до цього часу не оприлюднено, Київська міська державна адміністрація має привести базові тарифи на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня для окремих категорій підприємств, які є високорентабельними та мають надприбутки, - в 10 разів, для юридичних осіб - в 5 разів. Введення в дію нових тарифів передбачено з 1 грудня 2008 року.
В той же день, 30 жовтня 2008 року Київська міська державна адміністрації своїм Розпорядженням №1488 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих бюджетних установ та суб'єктів господарювання» збільшено комунальні тарифи для окремих категорій підприємств, які є високорентабельними та мають надприбутки, в 10 разів. Іншим розпорядженням за №1489 для інших юридичних осіб збільшено вартість послуг комунальних послуг в 5 разів
Учасники круглого столу вважають такі дії київської міської влади незаконними, поспішним, популістким, незваженим та економічно необгрунтованим.
Так,  до  високорентабельних  підприємств,  які  отримують  надприбутки,
передбачається віднести офіси політичних партій, владних структур, а також
бізнес-центри,   банки,   офіси будівельних організацій, страхові і фінансові
компанії, приватних нотаріусів, готелі, супермаркети, торгові центри, автосалони, біржі, ломбарди, агентства нерухомості, магазини зброї, антикваріату, ювелірних виробів, операторів мобільного зв'язку, пункти обміну валют, розважальні ,заклади та заклади грального бізнесу. Тобто до надприбуткових організацій повинн бути віднесені юридичні особи, які своїм спектром послуг охоплюють значну частину ринку послуг міста Києва, або взагалі є неприбутковими відповідно до чинного законодавства України.
Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги проходить на фоні кризи як підприємств житлово-комунального господарства, так і загальної економічної кризи.
Загальна економічна криза вже зачепила всі галузі економічного життя столиці, а саме: банківську систему, будівельні компанії, металургійну та хімічну галузі, ринок нерухомості, торгівлю та ін. Криза у банківській сфері викликала фінансовий дисбаланс і в багатьох страхових компаній, які ставили в основу розвиток альтернативних каналів продажів, у першу чергу банківського й автодилерського.

Також, з квітня 2008 року в місті Києві набуло місце зниження обсягів будівельних робіт. За період січень-вересень 2008 року виконано майже третину (30,2 %) обсягів будівельних робіт. Скорочення обсягів робіт за січень-вересень 2008 року до відповідного періоду 2007 року склало 4,6 %. Як вважають експерти, економічна криза в першу чергу торкнеться Києва, тому що Київ є «центром фінансової активності та найбільшим донором бюджету України».
Таким чином, в сучасних негативних умовах розвитку економіки України поняття «надприбутковості» підлягає нормативному та економічному обґрунтуванню.
Диференціація тарифів на комунальні послуги в залежності від рівня рентабельності підприємств під «революційні лозунги» Київського міського голови свідчить про факт грубого втручання органів місцевої влади у господарську діяльність суб'єктів господарювання, так як порушуються принципи паритетності цін між видами господарської діяльності, створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими.
Крім цього, згідно частини другої статті 25 Господарського кодексу України, органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку, в тому числі в порядку адміністративного судочинства.
Також, розпорядженнями №№1488 та 1489 затверджено нові тарифи без врахування принципу поділу категорій споживачів тільки на населення, бюджетні установи та інших споживачів. Жодним нормативним актом України не встановлюється гірше порівняно з іншими суб'єктами господарювання становище в залежності від виду господарської діяльності або посади його власника. Таке «ноухау» київської міської влади свідчить про порушеннями ними основних принципів права, зокрема рівності всіх суб'єктів права перед законом.
Всупереч порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджених постановами КМУ №№955 та 959 від 10 та 12 липня 2006 року, громадськості не були представлені розрахунки вартості послуг з урахуванням планового прибутку, що свідчить про цілковиту економічну необґрунтованість нових тарифів.
Проекти розпоряджень КМДА не були погоджені у відповідності до встановленого порядку з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва.
Дискримінаційний характер набуває рішення Київської міської ради щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги у разі застосування різного
підходу для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб та юридичних осіб. Оскільки в рішенні мова йшла тільки про юридичних осіб, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності зможуть уникнути подорожчання комунальних послуг.
Ще одним прикладом неврегульованості прийнятого рішення, що може призвести до порушення прав суб'єктів господарювання та правил конкуренції, є неврахування взаємовідносин між суб'єктами господарювання на підставі договорів оренди, що може призвести до використання високорентабельними підприємствами тарифів як для інших юридичних осіб (у разі якщо власник будівлі, приміщення - інша юридична особа) або як для населення (у разі якщо власник будівлі, приміщення - фізична особа).
Запропонований Київською міською державною адміністрацією підхід до ціноутворення у сфері житлово-комунального господарства є своєрідним «податком на надприбутки», що свідчить про перевищення в даному випадку КМДА своїх повноважень, оскільки податки в Україні встановлюються виключно законами України.
Про тенденції введення таких прихованих податків в місті Києві свідчить і поява проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження Порядку утримання та експлуатації об'єктів, в яких здійснюється господарська діяльність суб'єктами господарювання». Цим документом передбачається зобов'язати всіх суб'єктів господарювання міста Києва сплачувати щорічно до міського бюджету кошти в розмірі від 5 гривень за кожний квадратний метр площі, що використовується для ведення основної діяльності. Знову ж таки «з метою покращення рівня життя киян, в першу чергу соціально незахищених верств населення».
Підвищення тарифів до 10 разів для високорентабельних підприємств та до 5 для інших юридичних осіб призведе до наступних наслідків:
для   експортоорієнтованих   підприємств   -   до   подорожчання
собівартості  товарів   при   неможливості   підвищення   цін  реалізації  цих
товарів, які формуються під впливом конкурентного середовища зовнішніх
ринків з огляду на світові ціни;
для юридичних осіб, що працюють на внутрішньому ринку, - до
підвищення цін на товари і послуги, кінцевими споживачами яких і буде
населення міста Києва та гості столиці.
Таким чином, підвищення КМДА тарифів на житлово-комунальні послуги неодмінно торкнеться населення через відповідне збільшення вартості товарів і послуг та завдасть удар по конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Такий підхід до ціноутворення на комунальні послуги викличе ланцюжкову реакцію на внутрішньому ринку товарів і послуг, що буде ще більше сприяти кризовим явищам в економіці України.
Ще одним негативним моментом реалізації ініціатив КМДА щодо тарифної політики є недонадходження платежів до бюджету, особливо від високорентабельних підприємств, внаслідок значного підвищення тарифів на комунальні послуги, які будуть віднесені на витрати суб'єктів господарювання.
Враховуючи наведене, учасники круглого столу визнали дії київської міської влади по необгрунтованому підвищенню тарифів на комунальні послуги для промисловців і підприємців міста Києва незаконними, поспішним, популістськими, незваженим та економічно необгрунтованими, та дійшли спільної згоди звернутися до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації з наступними вимогами:

1. Скасувати Розпорядження КМДА від ЗО жовтня 2008 року №№1488 та 1489, а також відповідне рішення Київської міської ради в частині підвищення тарифів на комунальні послуги в 5-10 разів для юридичних осіб, окремих суб'єктів господарювання та бюджетних установ як такі, що суперечать чинному законодавству України.
2. Провести громадські слухання за участю представників промисловців і підприємців, їх галузевих організацій, на якому надати повну інформацію щодо економічної обґрунтованості вартості комунальних послуг для юридичних осіб з урахуванням планового прибутку, і тільки після слухань повернутися до питання формування вартості тарифів на комунальні послуги для господарюючих суб'єктів.
3. Утримуватися в подальшому від дій, які можуть погіршити стан промисловців і підприємців міста Києва в умовах світової економічної кризи та негативних тенденцій в економіці України в цілому.

Учасники круглого столу: