Вход на сайт

Эл. почта:
Пароль:

Регистрация на сайте

Фамилия: Область:
Имя: Населенный пункт:
    Отчество: Номер телефона:
    Эл. почта: Компания:
      Пароль: Должность:
      Повторите пароль: Год начала работы:
      Фото:
      С правилами размещения объектов согласен

      Забыли пароль?

      Укажите эл. почту — мы вышлем Вам новый пароль для входа
      Эл. почта:

      Проблема на сайте

      Закрыть
      Ваш email:
      (необязательно)
      Расскажите нам, что случилось

      LZ_logo_2014.jpg

      _________________.jpg



      ОБСУЖДАЕМ ПРОЕКТ ЗАКОНА О РИЭЛТОРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Первая попытка регулирования риэлторской деятельности!

      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        20 октября 2011 в 14:00

        Проект
        Вноситься народними депутатами України Коліушком І.Б., Беспалим Б.Я., Чукмасовим С.О.


        ЗАКОН УКРАЇНИ
        "ПРО РІЄЛТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ"
        Цей закон визначає поняття, види та механізм правового регулювання рієлторської діяльності в Україні.
        Розділ І. Загальні положення
        Стаття 1. Поняття рієлторської діяльності
        Рієлторською діяльністю визнається підприємницька діяльність, яка здійснюється шляхом укладання угод щодо об'єктів нерухомого майна та прав на них або надання послуг у сфері реалізації прав на нерухоме майно.
        Здійснення рієлторської діяльності в Україні дозволяється виключно особам, які отримали право на зайняття такою діяльністю в порядку, передбаченому цим Законом.
        Рієлтори об'єднуються у незалежний самостійний орган професійного самоврядування - Рієлторську Палату України. Статус та повноваження Рієлторської Палати, порядок її функціонування визначається цим Законом та її Статутом.
        Стаття 2. Законодавче регулювання рієлторської діяльності
        Рієлторська діяльність в Україні регулюється Конституцією, Цивільним кодексом цим Законом та іншими законодавчими актами України в частині, що не суперечить цьому Закону.
        Стаття 3. Рієлтор
        Рієлтором може бути фізична особа, яка постійно проживає на території України, має вищу освіту, успішно склала кваліфікаційний іспит та отримала сертифікат про право на рієлторську діяльність.
        Не може бути рієлтором особа, яка має судимість за умисний злочин, недієздатні або обмежено дієздатні особи.
        Рієлтор має право на заняття рієлторською діяльністю з моменту зарахування на роботу до рієлторської фірми або з моменту його реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
        Стаття 4. Права рієлтора
        Рієлтор має право:
        а) виступати суб'єктом цивільно-правових відносин, що виникли з приводу нерухомого
        майна,
        б) виступати на ринку нерухомості від імені та в інтересах іншого учасника ринку
        нерухомості, якого він представляє на підставі договору.
        в) отримувати плату за надані послуги;
        г) отримувати, збирати, використовувати та поширювати інформацію про об'єкти

        нерухомого майна в межах, передбачених чинним законодавством України, якщо це не порушує інтересів власників цих об'єктів;
        ґ) витребовувати та одержувати від підприємств, установ та організацій відомості та документи, які необхідні для здійснення рієлторської діяльності та забезпечення прав суб'єктів цивільно-правових відносин з приводу нерухомого майна;
        д) входити до складу органів професійного самоврядування рієлторів;
        е) вчиняти інші діяння, якщо це не суперечить чинному законодавству.
        Стаття 5. Обов'язки рієлтора
        Рієлтор зобов'язаний:
        а)дотримуватись норм чинного законодавства та вимог професійної етики рієлтора при здійсненні рієлторської діяльності;
        б) дотримуватися професійної таємниці щодо відомостей, які стали йому відомими у
        зв'язку зі здійсненням рієлторської діяльності;
        в) надавати зацікавленим особам - суб'єктам ринку нерухомості об'єктивні відомості
        про нерухоме майно;
        г) сприяти мінімізації фінансових ризиків учасників ринку нерухомості;
        ґ) відмовити у здійсненні рієлторської діяльності у випадку, якщо таке здійснення порушує права або шкодить інтересам третіх осіб;
        д) виконувати інші обов'язки, передбачені Конституцією України, Цивільним
        кодексом, цим Законом, іншими актами законодавства, рішеннями Рієлторської Палати
        України та договорами, якщо це не суперечить цьому Закону.
        Розділ П. Види рієлторської діяльності
        Стаття 6. Види рієлторської діяльності
        Рієлторська діяльність в Україні може здійснюватись у виді:
        а) торгівлі нерухомим майном;
        б) посередницької діяльності у цивільно-правових відносинах в сфері обігу нерухомого
        майна;
        в) девелоперської діяльності;
        г) управління нерухомим майном;
        ґ) інформаційно-консультативної діяльності щодо нерухомого майна;
        д) рієлторської експертизи;
        е) передпродажної оцінки нерухомого майна;
        є) надання інших послуг, пов'язаних з нерухомим майном.
        Стаття 7. Торгівля нерухомим майном
        Торгівля нерухомим майном - це діяльність, яка здійснюється суб'єктом рієлторської діяльності від свого імені, у власних інтересах та полягає в отриманні прибутку від купівлі-продажу нерухомого майна.
        З метою купівлі-продажу нерухомого майна суб'єкти рієлторської діяльності можуть організовувати, проводити та брати участь у прилюдних торгах, аукціонах та конкурсах.
        Порядок проведення прилюдних торгів, аукціонів та конкурсів визначається чинним законодавством України.

        Стаття 8. Посередницька діяльність
        Посередницька діяльність у цивільно-правових відносинах з приводу нерухомого майна - це цілеспрямована діяльність з надання послуг та допомоги іншим учасникам ринку нерухомості в реалізації їх прав на нерухоме майно при вчиненні сплатних угод (купівля-продаж, найм (оренда), міна нерухомого майна тощо).
        Посередницька діяльність регулюється на договірній основі. Договір укладається між суб'єктом рієлторської діяльності та його клієнтом у письмовій формі.
        Стаття 9. Девелоперська діяльність
        Девелоперська діяльність полягає у розробці та впровадженні інвестиційних проектів, які пов'язані з нерухомим майном.
        Девелоперською діяльністю визнаються також інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток ринку нерухомості або його інфраструктури.
        Суб'єкти рієлторської діяльності можуть займатися девелоперською діяльністю за власною ініціативою (у власних інтересах) або на замовлення (в інтересах іншої особи).
        Стаття 10. Управління нерухомим майном
        Управління нерухомим майном - це діяльність з надання послуг по утриманню та експлуатації об'єктів нерухомого майна, яка здійснюється на підставі договору в інтересах замовника.
        Доходи, отримані від управління нерухомим майном, належать власнику нерухомого майна, якщо інше не передбачено договором про управління нерухомим майном.
        Управління нерухомим майном може бути цільовим або строковим.
        Цільовим є управління нерухомим майном, яке полягає у наданні визначених замовником послуг по управлінню та експлуатації нерухомого майна з метою досягнення визначеного замовником результату.
        Строковим є управління нерухомим майном, яке здійснюється на замовлення протягом певного строку.
        Стаття 11. Інформаційно-консультативна діяльність щодо нерухомого майна
        Інформаційно-консультативна діяльність щодо нерухомого майна полягає в одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації про нерухоме майно та ринок нерухомості, якщо така інформація не становить професійної таємниці, і наданні консультацій фізичним або юридичним особам .
        Консультації з питань нерухомого майна чи ринку нерухомості надаються усно чи письмово з оформленням довідки або інших офіційних документів.
        Порядок та розміри оплати інформаційно-консультативної діяльності щодо нерухомого майна визначаються на договірній основі.
        Стаття 12. Рієлторська експертиза
        Рієлторська експертиза - це послуга, яка надається суб'єктом рієлторської діяльності на замовлення клієнта та полягає у дослідженні стану правовстановлюючих та інших документів щодо нерухомого майна, визначення їх повноти та відповідності вимогам чинного законодавства.
        Рієлторська експертиза допускається стосовно нерухомого майна усіх форм власності. Вона проводиться з дотриманням спеціальних вимог, методик та нормативів, які розробляються та встановлюються Рієлторською Палатою України
        Об'єкт, строки та порядок оплати та інші умови проведення рієлторської експертизи визначаються на договірній основі.
        Результатом рієлторської експертизи є письмовий рієлторський висновок, засвідчений підписом та печаткою суб'єкта рієлторської діяльності, який подається замовнику експертизи. Даний висновок не має публічного характеру і не може використовуватись уповноваженими органами чи особами замість відповідних документів щодо нерухомості.
        На прохання замовника рієлторської експертизи після її проведення суб'єкт рієлторської діяльності може провести підготовку правовстановлюючих та інших документів на нерухоме майно для вчинення цивільно-правової угоди щодо цього майна, що регулюється окремим договором.
        Стаття 13. Передпродажна оцінка нерухомого майна
        З метою вчинення угоди щодо нерухомого майна суб'єкт рієлторської діяльності, який отримав право на заняття оціночною діяльністю відповідно до норм чинного законодавства України, або спеціалізована оціночна установа (професійний оцінювач) на замовлення клієнта - учасника ринку нерухомості можуть проводити передпродажну оцінку ринкової вартості об'єкту нерухомого майна.
        Передпродажна оцінка вартості нерухомого майна, яка здійснюється суб'єктом рієлторської діяльності, проводиться з дотриманням усіх вимог, встановлених спеціальним законодавством про оціночну діяльність. Рієлторська Палата може встановлювати додаткові вимоги щодо здійснення передпродажної оцінки майна суб'єктами рієлторської діяльності, якщо це не суперечить нормам спеціального законодавства .
        Стаття 14.Надання інших послуг, що пов'язані з нерухомим майном
        Суб'єкт рієлторської діяльності може надавати учасникам ринку нерухомості інші послуги, що пов'язані з нерухомим майном або ринком нерухомості, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
        Перелік послуг, розмір та порядок їх оплати визначається суб'єктом рієлторської діяльності на основі загальних рекомендацій, які розробляються Рієлторською Палатою України.
        Розділ III. Сертифікація рієлторської діяльності
        Стаття 15. Кваліфікаційна комісія ріелторів
        При Рієлторській Палаті України утворюється і діє спеціальна Кваліфікаційна комісія рієлторів. Порядок функціонування та прийняття рішень Кваліфікаційною комісією рієлторів встановлюється Положенням про Кваліфікаційну комісію рієлторів, яке затверджується Міністерством юстиції України за поданням Рієлторської Палати.
        До складу Кваліфікаційної комісії входять два представника Ради Рієлторської Палати України, три представника Міністерства юстиції України та три представника, які обираються на З'їзді рієлторів України. В разі вибуття зі складу комісії її членів, що були обрані на З'їзді, Рада Рієлторської Палати має право призначити замість них інших членів, які здійснюють свої повноваження до найближчого З'їзду рієлторів.

        Стаття 16. Повноваження Кваліфікаційної комісії рієлторів
        Кваліфікаційна комісія рієлторів:
        а) проводить кваліфікаційні іспити та виносить рішення про видачу сертифікатів про право на рієлторську діяльність;
        б) розглядає скарги на дії суб'єктів рієлторської діяльності;
        в) розглядає питання та вносить подання про дострокове припинення дії сертифікатів
        про право на рієлторську діяльність.
        Рішення Кваліфікаційної комісії можуть бути оскаржені до суді чи до третейському суду.
        Стаття 17. Порядок отримання сертифікатів про право на рієлторську діяльність
        Для отримання права на рієлторську діяльність особа, що має намір нею займатися, зобов'язана пройти сертифікацію, яка полягає у визначенні її кваліфікаційного рівня.
        Для визначення кваліфікаційного рівня осіб, які мають намір займатися рієлторською діяльністю, Кваліфікаційна комісія рієлторів проводить кваліфікаційний іспит. Іспит проводиться в разі необхідності, але не рідше ніж раз на три місяці при наявності заяв. Порядок проведення іспиту та оцінки його результатів встановлюються спеціальним положенням, яке затверджується Міністерством юстиції України за поданням Рієлторської Палати.
        За результатами складеного іспиту Кваліфікаційна комісія, рієлторів приймає рішення про видачу (продовження дії) чи відмову у видачі (продовженні дії) сертифікату про право на рієлторську діяльність. Міністерство юстиції на підставі рішення Кваліфікаційної комісії протягом тижня видає особам, які отримали позитивну оцінку за результатами іспиту, сертифікати про право на рієлторську діяльність.
        Термін чинності сертифікату про право на рієлторську діяльність складає 3 роки.
        Рієлтори, які мають намір продовжувати рієлторську діяльність після закінчення терміну дії сертифікату про право на рієлторську діяльність, можуть продовжити дію сертифікату на термін від 5 до 10 років якщо вони займалися рієлторською діяльністю протягом останніх двох років і ними не було допущено порушень чинного законодавства при здійсненні цієї діяльності.
        Для продовження дії сертифікату про право на рієлторську діяльність рієлтор зобов'язаний скласти кваліфікаційний іспит з питань, у регулюванні яких відбулись зміни з моменту складання попереднього кваліфікаційного іспиту.
        Витрати Кваліфікаційної комісії та Міністерства юстиції на сертифікацію компенсуються за рахунок осіб, які мають намір отримати сертифікат про право на рієлторську діяльність чи продовжити його дію, у розмірах, що встановлюються Положенням про Кваліфікаційну комісію рієлторів.
        Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право повторно складати його не раніше, ніж через рік після відмови у видачі сертифікату про право на рієлторську діяльність.
        Рішення Кваліфікаційної комісії про відмову у видачі або продовженні дії сертифікату про право на рієлторську діяльність може бути оскаржено до третейського чи загального суду у місячний строк з моменту, коли таке рішення стало відоме чи повинно було стати відомим відповідній особі.
        Стаття 18. Припинення дії сертифікату про право на рієлторську діяльність
        Дія сертифікату про право на рієлторську діяльність припиняється рішенням Кваліфікаційної комісії рієлторів, яке затверджується Міністерством юстиції.
        Кваліфікаційна комісія виносить рішення про припинення дії сертифікату про право на рієлторську діяльність у разі:
        а) подання відповідної заяви рієлтором;
        б) порушення законодавства у процесі здійснення рієлторської діяльності;
        в) винесення щодо рієлтора обвинувального вироку суду, який набрав чинності, за
        умисний злочин;
        г) винесення постанови про припинення кримінальної справи за умисний злочин з нереабілітуючих підстав;
        ґ) винесення рішення суду про обмеження дієздатності рієлтора, визнання його недієздатним, безвісно відсутнім, оголошення померлим;
        д) виїзду рієлтора за межі України на постійне проживання;
        е) винесення ухвали про застосування щодо рієлтора примусових заходів медичного
        характеру, яка набрала чинності.
        У разі, якщо дія сертифікату про право на рієлторську діяльність припиняється внаслідок порушення законодавства у процесі здійснення рієлторської діяльності, Кваліфікаційна комісія зобов'язана перед винесенням рішення дослідити усі матеріали, які підтверджують таке порушення, вислухати думку рієлтора та інших зацікавлених осіб щодо обставин справи.
        Рішення Кваліфікаційної комісії рієлторів про припинення дії сертифікату про право на рієлторську діяльність може бути оскаржено до третейського чи загального суду у місячний строк з моменту його затвердження Міністерством юстиції.
        Розділ IV. Суб'єкти рієлторської діяльності
        Стаття 19. Види суб'єктів рієлторської діяльності
        Суб'єкти рієлторської діяльності є професійними учасниками ринку нерухомості.
        Суб'єктами рієлторської діяльності визнаються рієлтори, які зареєстровані як приватні підприємці без створення юридичної особи, та рієлторські фірми. Всі суб'єкти рієлторської діяльності є рівноправними.
        Правовий статус рієлтора, який зареєстрований як приватний підприємець, визначається цим Законом та іншими актами чинного законодавства України.
        Рієлторською фірмою визнається юридична особа, одним із статутних напрямків діяльності якої є здійснення рієлторської діяльності, якщо в її складі працює не менше двох рієлторів.
        Фірма не може здійснювати рієлторської діяльності при недотриманні вимоги щодо кількості працюючих у ній рієлторів.
        Рієлторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності та у будь-якій організаційно-правовій формі.
        Рієлтори, які зареєстровані як приватні підприємці, та рієлторські фірми при здійсненні рієлторської діяльності повинні забезпечити належний організаційний рівень обслуговування клієнтів. Загальні вимоги до порядку та умов обслуговування клієнтів встановлюються Рієлторською Палатою України.
        Стаття 20. Цивільно-правова відповідальність суб'єкта рієлторської діяльності
        У випадку неналежного виконання своїх обов'язків та зобов'язань, а також завдання шкоди іншим особам суб'єкти рієлторської діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, якщо в порядку, встановленому чинним законодавством, доведено, що шкода сталася з їх вини.
        Розмір майнової відповідальності суб'єкта рієлторської діяльності визначається за домовленістю сторін або в судовому порядку, але не може перевищувати розміру фактично завданих збитків.
        Суб'єкти рієлторської діяльності несуть майнову відповідальність за рахунок свого майна, або, при наявності відповідних умов, за рахунок коштів страхування цивільної відповідальності суб'єкта рієлторської діяльності та коштів спеціально створених фондів . Порядок використання коштів для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок здійснення рієлторської діяльності встановлюється страховою угодою та відповідними положеннями фондів, якщо це не суперечить чинному законодавству.
        Суб'єкти рієлторської діяльності з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування у порядку та на умовах, що визначені законодавством України.
        Стаття 21. Комерційна та професійна таємниця суб'єктів рієлторської діяльності
        З метою захисту своїх інтересів та забезпечення прав інших учасників ринку нерухомості суб'єкти рієлторської діяльності забезпечують додержання професійної та комерційної таємниці.
        Професійна таємниця суб'єктів рієлторської діяльності полягає у тому, що вони гарантують своїм клієнтам та третім особам таємницю інформації, яка була отримана під час здійснення рієлторської діяльності, якщо така інформація носить особистий характер або стосується фінансового стану клієнта чи третьої особи, мотивів їх діяльності тощо. До такої інформації не відносяться відомості що стосуються технічних характеристик та якісних показників об'єктів ринку нерухомості

        Комерційною таємницею суб'єкта рієлторської діяльності є інформація про нерухоме майно та ринок нерухомості, яка здатна сприяти ефективності рієлторської діяльності або давати інший позитивний ефект, невідома іншим особам, внаслідок чого має комерційну цінність. Суб'єкт рієлторської діяльності має право розпоряджатися інформацією, що становить комерційну таємницю на власний розсуд, якщо це не порушує професійної таємниці рієлторської діяльності.
        Розділ V. Професійне самоврядування рієлторів
        Стаття 22. Рієлторська Палата України
        Рієлторська Палата України є єдиним загальнодержавним представницьким органом професійного самоврядування рієлторів України. Створення інших органів самоврядування рієлторів не допускається
        Діяльність Рієлторської Палати України регулюється цим Законом, іншими актами чинного законодавства України в галузі професійного самоврядування та Статутом Рієлторської Палати України.
        Для виконання функцій, покладених на Рієлторську Палату України, вона може створювати незалежні госпрозрахункові організації, спеціалізовані підприємства та установи.
        Матеріальне забезпечення діяльності Рієлторської Палати України здійснюється за рахунок джерел, незаборонених чинним законодавством України.
        Стаття 23. Функції Рієлторської Палати України
        Рієлторська палата України:
        а) здійснює контроль за дотриманням суб'єктами рієлторської діяльності норм чинного законодавства та вимог професійної етики рієлторів;
        б) розробляє і визначає стандарти та нормативи, які є обов'язковими для всіх суб'єктів
        рієлторської діяльності, в тому числі Кодекс професійної етики рієлтора;
        в) призначає представників до складу Кваліфікаційної комісії рієлторів;
        г) веде Реєстр рієлторів;
        ґ) веде Реєстр суб'єктів рієлторської діяльності;
        д) розробляє і реалізує програми професійної підготовки рієлторів;
        е) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо рієлторської діяльності;
        є) вносить до органів державної влади пропозиції щодо нормативно-правового регулювання рієлторської діяльності та ринку нерухомості;
        ж) представляє рієлторів України у міжнародних відносинах;
        з) здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством та її Статутом.
        Стаття 24. Структура Рієлторської Палати України
        Органами Рієлторської Палати України є:
        а) Всеукраїнський з'їзд рієлторів;
        б) Рада Рієлторської Палати;
        в) регіональні відділення Рієлторської Палати.
        Функції, повноваження та порядок роботи органів Рієлторської Палати встановлюються цим Законом, Статутом Рієлторської Палати України та відповідними положеннями.
        Стаття 25. Всеукраїнський з'їзд рієлторів
        Всеукраїнський з'їзд рієлторів є вищим керівним органом Рієлторської Палати.
        Учасники Всеукраїнського з'їзду рієлторів делегуються регіональними відділеннями Рієлторської Палати відповідно до квоти, затвердженої Радою Рієлторської Палати. На З'їзді мають бути представлені не менше двох третин від загальної кількості областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.
        Стаття 26. Рада Рієлторської Палати України
        В період між скликаннями Всеукраїнського з'їзду рієлторів здійснення професійного самоврядування рієлторів покладається на Раду Рієлторської Палати.
        Усі рішення Ради Рієлторської Палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів. У випадках, передбачених Статутом, може застосовуватися процедура таємного голосування. Засідання Ради Рієлторської Палати є правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
        Кількість членів Ради Рієлторської палати України визначається Статутом Рієлторської Палати України. Рада Рієлторської Палати України формується шляхом виборів її членів з числа учасників Всеукраїнського з'їзду рієлторів України та шляхом делегування по одному представнику від кожного регіонального відділення Рієлторської Палати України. Виборні члени Ради Рієлторської Палати України обираються строком на 2 роки. Порядок делегування представників регіональних відділень Рієлторської Палати до складу Палати встановлюється Статутом.
        Поточне керівництво Рієлторською Палатою України здійснюється Головою Ради Рієлторської Палати, який обирається на засіданні Ради Рієлторської Палати України з числа її членів строком на один рік з правом переобрання.
        Для реалізації завдань Рієлторської Палати України в складі Ради Рієлторської Палати можуть утворюватися спеціальні комісії, компетенція яких визначається Рієлторською Палатою України самостійно, в порядку, передбаченому Статутом Рієлторської Палати.
        Стаття 27. Регіональні відділення Рієлторської Палати України
        В областях, Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі створюються регіональні відділення Рієлторської Палати України.
        Регіональні відділення Рієлторської Палати є самостійними юридичними особами. Порядок їх функціонування визначається цим Законом, Статутом Рієлторської Палати та положеннями регіональних відділень, якщо вони не суперечать чинному законодавству та Статуту Рієлторської Палати.
        До складу регіонального відділення можуть входити всі рієлтори, які здійснюють рієлторську діяльність у даному регіоні. Якщо рієлтор здійснює професійну діяльність у двох чи більше регіонах, він має право на власний розсуд обирати регіональне відділення. Забороняється бути членом більш ніж одного регіонального відділення.
        Стаття 28. Повноваження регіональних відділень Рієлторської Палати України Регіональні відділення Рієлторської Палати України:
        а) делегують своїх представників на Всеукраїнський з'їзд рієлторів за квотою, яка
        визначається Рієлторською Палатою України;
        б) делегують своїх представників до складу Рієлторської Палати України;
        в) делегують своїх представників до складу Кваліфікаційної комісії рієлторів
        г) вносять на розгляд Рієлторської Палати України пропозиції щодо методології,
        стандартів та нормативів рієлторської діяльності;
        г) здійснюють інші повноваження, передбачені Статутом Рієлторської Палати та їх положеннями.
        Стаття 29. Громадські організації рієлторів
        З метою захисту інтересів суб'єктів рієлторської діяльності можуть створюватися громадські організації рієлторів.
        Порядок створення громадських організацій рієлторів визначається законодавством про об'єднання громадян.
        Розділ VI. Перехідні положення
        1. Рієлторська Палата України створюється шляхом проведення Установчого
        З'їзду, в якому беруть участь рієлтори - представники суб'єктів рієлторської діяльності.
        Обов'язки, пов'язані з організацією та проведенням Установчого З'їзду рієлторів України,
        покладаються на існуючі всеукраїнські громадські організації рієлторів
        2. Установчий З'їзд Рієлторської Палати України скликається протягом 6 місяців з
        моменту прийняття цього Закону.
        3. На З'їзді мають бути представлені не менше двох третин від загальної кількості
        областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.
        4. Статут Рієлторської Палати України приймається на Установчому З'їзді не
        менше як двома третинами голосів від загальної кількості учасників З'їзду.
        Особи, які займаються рієлторською діяльністю, мають пройти сертифікацію протягом 18 місяців з моменту створення Кваліфікаційної комісії рієлторів. До закінчення цього терміну особи, які займаються рієлторською діяльністю, діють відповідно до чинного законодавства.

        #