Вход на сайт

Эл. почта:
Пароль:

Регистрация на сайте

Фамилия: Область:
Имя: Населенный пункт:
    Отчество: Номер телефона:
    Эл. почта: Компания:
      Пароль: Должность:
      Повторите пароль: Год начала работы:
      Фото:
      С правилами размещения объектов согласен

      Забыли пароль?

      Укажите эл. почту — мы вышлем Вам новый пароль для входа
      Эл. почта:

      Проблема на сайте

      Закрыть
      Ваш email:
      (необязательно)
      Расскажите нам, что случилось

      LZ_logo_2014.jpg

      _________________.jpg



      ОБСУЖДАЕМ ПРОЕКТ ЗАКОНА О РИЭЛТОРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Про особливості провадження ріелторської діяльності

      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        9 марта 2012 в 23:29

        Петре, те що Ви помітили цю інформацію (№ 8781) в такому сенсі як подання для включення до порядку денного ВР це взагалі дуже для всіх важливо. Дякую Вам.

        #
        Алексин Сергей

        Алексин Сергей

        10 марта 2012 в 10:57

        Серия № 2 ?

        #
        Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        10 марта 2012 в 11:11

        Мне же кажется, что мы в палате №6(((((!!!!!

        #
      • Винокур Владимир

        Винокур Владимир Исакович

        11 марта 2012 в 20:53

        Коллеги!По моему мнению самый главный вопрос по Проекту-можно ли вообще вносить в него какие-либо изменения и дополнения.Проект опубликован для информации или для обсуждения.Если для информации,как окончательный вариант,то мы можем обсуждать только последствия и технологию защиты своего бизнеса в рамках этого закона.Если есть возможность обсуждения,то сколько времени у нас есть на такие "риелторские слушания",кто суммирует и систематизирует наши предложения и каков механизм "донесения"наших предложений до "нужного места". Вот в чем вопрос вопросов.Если такого механизма нет,то все наши предложения не что иное как "упражнения в сообразительности и специальной подготовке".Полагаю,что нужны иные действия и на ином уровне.На уровне риелторского сообщества Украины,объединеного общей сверхважной проблемой.При этом действовать нужно незамедлительно забыв про амбиции и расхождения.Готов, как функционер с псевдонимом "Аксакал"всячески содействовать таким действиям.Спасибо за внимание,КОЛЛЕГИ.

        #
        Зайцева Элеонора

        Зайцева Элеонора Васильевна

        12 марта 2012 в 12:09

        А что Вы предлагаете?

        #
      • Doroguntsev Vyacheslav

        Doroguntsev Vyacheslav

        11 марта 2012 в 22:40

        Это старый вариант законопроета или переработанный?

        #
      • Юрович Романа

        Юрович Романа Васильевна

        11 марта 2012 в 23:18

        ..Не могу понять... Как люди взялись писать кому-то закон, извините, нам риелторам, когда даже не могут разделять профессию риелтора от брокера?? (((
        Полагаю эти господа не знакомы с риелторской работой. В лучшем случае просто взгляд со стороны.

        #
      • Злыдень Сергей

        Злыдень Сергей Анатольевич

        12 марта 2012 в 17:03

        Гн Корецкий вступает в члены АСНУ, прошу правление КГО поддержать.

        #
      • Сычев Александр

        Сычев Александр Семенович

        13 марта 2012 в 9:56

        Сергей Анатольевич! Хотелось бы узнать ответ на вопрос Аксакала (В.В., не путать с Путиным), мы на что-то можем влиять и нужны ли кому-то наши предложения? Если нет, то надо опять идти по пути "круглых столов" в регионах, а далее, может быть, прислушаться к предложениям Сережи Алехина. Если да, то надо обсуждать и выписывать этот закон пункт за пунктом - делать его в нашей редакции и подписывать реальными подписями (можно скан. подписи) риэлторского сообщества, что бы этих подписей было листов на 10 - 20.

        #
        Моспанко Сергей

        Моспанко Сергей Анатольевич

        13 марта 2012 в 10:19

        я цілком підтримую Вас,Олександр Семенович,потрібно проводити зустрічі,обговорення та збирати підписи,можливо і з цього буде результат

        #
      • Злыдень Сергей

        Злыдень Сергей Анатольевич

        19 марта 2012 в 11:35

        Прем’єр - міністру України
        Азарову М.Я.



        ЗВЕРНЕННЯ
        ріелторської спільноти з приводу проекту закону
        «Про особливості провадження ріелторської діяльності»



        Асоціація фахівців з нерухомості України (АФНУ), яка є найстарішою та найчисельнішою професійною громадською організацією ріелторів і об’єднує понад тисячу спеціалістів з усіх регіонів України, висловлює глибоку стурбованість проектом закону «Про особливості провадження ріелторської діяльності», розробленим робочою групою при Мінекономрозвитку на виконання відповідних доручень Президента України і Кабінету Міністрів України та оприлюдненим з метою публічного обговорення.
        Однократне і запізніле залучення представника Асоціації – президента АФНУ С.А. Злидня, - до участі у робочій групі з розробки проекту, ігнорування фахівцями міністерства пропозицій ріелторської спільноти при його підготовці стали головними чинниками наявності в опублікованому законопроекті недосконалих правових інструментів організації даного виду діяльності, дискримінації учасників ринку ріелторських послуг і споживачів та інших системних недоліків, що унеможливлюють його ухвалення у запропонованій редакції.
        Робочою групою не враховані ключові засади організації ріелторської діяльності, втілені у професійно підготовлений фахівцями Асоціації і незалежними експертами, відповідно до вимог доручення Президента, збалансований законопроект із зазначеного питання. Натомість основу оприлюдненого проекту закону склала довільна комбінація вибраних положень законів «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про аудиторську діяльність» із вкрапленням норм депутатського законопроекту «Про ріелторську діяльність». Цим самим регламентацію правовідносин у незалежному та специфічному сегменті ріелторських послуг пропонується здійснювати шляхом примусової адаптації моделей функціонування ринку аудиторських та оціночних послуг за допомогою правових норм із законів щонайменше десятирічної давнини, які жодним чином не спроможні забезпечити регулювання ріелторської діяльності у відповідності до сучасних реалій та потреб ринку.
        Досягнутий під час єдиного засідання робочої групи певний компроміс щодо врахування висловлених представником Асоціації низки ґрунтовних зауважень до тексту законопроекту обернувся відсутністю в опублікованій редакції проекту жодної з попередньо узгоджених позицій та збереженням у ньому значної частини суперечливих статтей, що не відповідають Конституції і законам України у даній сфері правового регулювання, а в окремих випадках прямо порушують гарантовані Основним Законом права громадян.
        Так, передбачений законопроектом обов’язок ріелторів здійснювати виключно ріелторську діяльність із забороною перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, займатися іншою діяльністю, крім викладацької, наукової, творчої є очевидним порушенням ч.2 статті 42 Конституції України, відповідно до якої законодавче обмеження підприємницької діяльності поширюється виключно на депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.
        Встановлення у проекті закону граничної тарифікації оплати ріелторських послуг на рівні 3% вартості нерухомого майна є безпосереднім здійсненням парламентом регулювання цін і тарифів в окремій сфері господарювання, що є порушенням приписів ч.2 статті 6, ч.2 статті 19, п.5 ч.1 статті 85, п.3 статті 116 Конституції України стосовно розмежування повноважень Верховної Ради України і Уряду у сфері ціноутворення. Разом із цим, невтішним практичним підсумком дії даної норми стане свідоме заниження споживачами в правочинах реальної вартості нерухомості, стягування ріелторами плати з обох сторін договору із сплеском тіньових схем розрахунків за надані послуги.
        Пропозиція ріелторської спільноти щодо економічної збалансованості ринку нерухомості шляхом поєднання зусиль держави та механізмів професійного самоврядування обернулася надмірною концентрацією регулятивних функцій у Фонді державного майна України і появою у системі державного контролю за ріелторською діяльністю адміністративного та фінансово обтяжливого баласту - Наглядової ради із одночасним обмеженням повноважень саморегулівних організацій частковою участю у другорядних питаннях функціонування сфери ріелторських послуг.
        Відсутність у попередньо схваленій редакції проекту статті про обов’язковість укладання правочинів з нерухомим майном за участю професійних та офіційно визнаних ріелторів істотно підвищує ризики споживачів бути ошуканим при відчуженні/придбанні майна, а також залишає широкий простір для напівлегальної діяльності «сірих» маклерів, стимулюючи обіг та розростання тіньового сектору ріелторських послуг.
        Збереження у законопроекті диспропорцій у вимогах до провадження ріелторської діяльності її суб’єктами - юридичними особами і ріелторами з числа фізичних осіб-підприємців та відмінностей у кваліфікаційних критеріях ріелторів і агентів по операціях з нерухомістю не гарантуватиме єдиних стандартів та правил у зазначеній сфері господарювання та не забезпечуватиме рівну конкуренцію між учасниками ринку, обов’язок щодо захисту якої державою передбачений ч.3 статті 42 Конституції.
        Окремо наголошуємо на присутності у законопроекті грубих порушень встановлених Конституцією України засад юридичної відповідальності особи та визначених Цивільним кодексом України підстав цивільно-правової відповідальності осіб за завдану майнову й моральну шкоду.
        Єдиною підставою солідарної відповідальності суб'єкта ріелторської діяльності й споживача проект закону визначає завдання третім особам майнової та (або) моральної шкоди в процесі чи в результаті виконання договору про надання ріелторських послуг. У такий спосіб законопроект легалізує притягнення до солідарної відповідальності ріелтора і споживача незалежно від їх вини та від факту завдання шкоди їх спільними діями або бездіяльністю. Це суперечить не лише передбаченим ч.1 статті 1190 Цивільного кодексу підставам солідарної відповідальності, але й порушує ч.2 статті 61 Конституції про індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.
        Покладення на ріелторів обов’язку відшкодовувати третім особам майнову та моральну шкоду теж не ставиться в залежність від неправомірних рішень дій чи бездіяльності особи, яка її завдала, що йде врозріз із приписами ч.1 статті 1166, ч.1 статті 1167 Цивільного кодексу.
        Водночас, стаття законопроекту про солідарну відповідальність ріелторів за завдану шкоду із одночасним зобов’язанням їх попередньо застрахувати свою цивільну відповідальність і, таким чином, відшкодовувати збитки ще й як застрахована особа, свідчить про безсистемність підходу законотворця до питання відповідальності ріелторів та невідповідність даної норми ч.1 статті 61 Основного закону, яка не допускає притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
        Наведене вмотивовано засвідчує, що неврахування у запропонованому законопроекті позиції ріелторської спільноти, наявність у ньому суттєвих суперечностей Конституції та законам України зумовлює неспроможність проекту закону стати надійним правовим фундаментом для належної організації ринку ріелторських послуг в Україні та успішним підсумком виконання президентського доручення із дерегуляції господарської діяльності.
        Зважаючи на викладене, переконливо просимо Вас підтримати позицію Асоціації фахівців з нерухомості України щодо неприйнятності оприлюдненого проекту закону «Про особливості провадження ріелторської діяльності» та невідкладно надати доручення доопрацювати зазначений законопроект з обов’язковим урахуванням зауважень та пропозицій багаточисельної ріелторської спільноти.


        Президент АФНУ С.А. Злидень

        #
        Алексин Сергей

        Алексин Сергей

        19 марта 2012 в 16:33

        Думаю было бы целесообразно выслать это обращение и другим должностным лицам причастным к написанию "Закона...". Влючительно до президента (если уже не было отослано господину Азарову. Субординация блин)

        #
      • Моспанко Сергей

        Моспанко Сергей Анатольевич

        20 апреля 2012 в 17:33

        чи є вже відповідь від Прем'єр-міністра?

        #
        Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        20 апреля 2012 в 20:49

        Я так думаю, що відповіді не буде.

        #
      • Стратийчук Валерий

        Стратийчук Валерий Григорьевич

        5 июня 2012 в 19:49

        А не получится как с оценщиками в начале сертификация а потом ограничение в 40 человек а остальные в ......

        #
        Злыдень Сергей

        Злыдень Сергей Анатольевич

        5 июня 2012 в 19:59

        Такой сценарий вполне вероятен, тем более есть пример.
        Наша задача не допустить этого.

        #
        Алексин Сергей

        Алексин Сергей

        6 июня 2012 в 9:15

        Частично они и сами виноваты. Фактически их нагнули в позу "зю" и в ней отправляют на "скамейку запасных".... Но несмотря на всё это в информационном поле Украины по этому поводу ТИШИНА. Кроме нас с Вами и лиц профессионально связанных с оценщиками про 40( никто не знает и не слышал. А такие вещи надо громко озвучивать для того, ЧТО БЫ Украина знала "талантливых авторов" самых не логичных и вкрай лоббистских законов.

        #
      • duk-80@ukr.net

        duk-80@ukr.net

        14 июня 2012 в 16:54

        Чушь, по запретам смахивает на законы о гос. службах, которым запрещено заниматься любым видом деятельности кроме творческой и преподавательской, практически все риелторы ФЛП, я к примеру еще и работаю в компании со статусом юр. лица одно другому не помеха, почему я должен отказываться от доп. дохода, да и стаж все таки идет официальный, во вторых фонд гос. имущества уже все сферы монополизирует, то им оценщики не квалифицированные, то агенты не образованные, как показывает практика дураки не выживают, да нужен порядок , но не под колпаком гос. контроля и по их мнению

        #
        Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        14 июня 2012 в 21:28

        А теперь коллеги Вы все увидели как действуют лоббисты при цене вопроса в 300-400 млн. грн. В ход идет все и работают они очень быстро. И прописывают те вещи, которые в дальнейшем будут служить инструментом запрета на профессию.

        #
      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        5 июля 2012 в 13:26

        Пояснювальна записка до проекту Закону України " Про особливості провадження ріелторської діяльності"

        02.07.2012 | 12:03 | Департамент державної регуляторної політики та розвитку підприємництва

        1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
        Проект Закону розроблено на виконання пункту 7 доручення Кабінету Міністрів України від 03.12.2011 № 57523/1/1-11 до доручення Президента України В. Януковича від 29.11.2011 № 1-1/2813.
        Розробка проекту Закону зумовлена необхідністю врегулювання проблемних питань провадження господарської діяльності у сфері ріелторської діяльності.
        Наразі діяльність ріелторів у нашій державі законодавчо не врегульована. Як правило здійснення таких послуг представлено у вигляді підприємницької діяльності з надання інформаційних послуг.
        Відсутність належного законодавчого регулювання ріелторської діяльності, як окремого виду господарської діяльності, щодо надання сторонам правочинів з нерухомістю послуг, пов'язаних з укладанням та виконанням таких правочинів, призводить до того, що досить часто ріелторською діяльністю займаються, так звані "сірі" ріелтори, що діють напівлегально.
        Крім того, непоодинокими є випадки присутності на ринку "чорних" маклерів, головним завданням яких є не надання клієнтам ріелторських послуг, а пряме шахрайство.
        Все це негативно відбивається, як на рівні захисту прав та законних інтересів споживачів ріелторських послуг, так і в цілому на інвестиційному кліматі в Україні на ринку нерухомості.
        Досвід європейських держав засвідчує, що посередницька діяльність у операціях з нерухомістю суворо регламентована, ріелторські послуги підлягають ліцензуванню, споживач ріелторських послуг на законодавчому рівні захищений від отримання неякісних послуг, оплата послуг ріелтора є законодавчо фіксованою, а її отримання контролюється державними органами.
        Бажаючим отримати право самостійно працювати на ринку нерухомості потрібно прослухати спеціальний курс лекцій, здати іспит і пройти ряд тестів. І тільки у разі успішної здачі іспитів видається ліцензія на певний строк (частіше п'ять років). Важливо підкреслити, що обов'язковою умовою для ріелтора є відсутність кримінального минулого.
        Зокрема, у Франції ліцензія на здійснення ріелторської діяльності видається органами державної влади в муніципалітеті за місцем реєстрації. Крім того, особа, яка претендує на ліцензію ріелтора, повинна мати досвід роботи і відповідний рівень освіти (вищу), який би дозволив надавати послугу якісно. Обов'язковою умовою здійснення ріелторської діяльності також є страхування професійної діяльності. Участь ріелтора в угоді фіксується в нотаріальному акті купівлі-продажу.
        У багатьох європейських державах прийнято позбавляти ріелтора права займатися цією професією за приховування інформації щодо недоліків об'єкта нерухомості, якщо ріелтор знав про це, але не повідомив клієнта.
        Тому майже усі ріелтори включають у договір про надання ріелторських послуг умови щодо залучення фахівців з нерухомості – техніків, інженерів, які повністю оглядають приміщення, будинок і роблять відповідні висновки. У цьому випадку за всю інформацію щодо об'єкта нерухомості відповідатиме фахівець, який видав такий висновок.
        Водночас, споживачі ріелторських послуг, крім прав, мають обов'язки щодо виконання договору укладеного з ріелтером. Наприклад, однією з умов такого договору є передача ріелтору завдатку від покупця для купівлі нерухомого майна, і якщо він безпідставно відмовляється від купівлі погодженого з ним об'єкта нерухомості, то штрафною санкцією для нього є втрата переданого ним завдатку, сума якого розподіляється між ріелтером і продавцем.
        У європейських державах дохід ріелтора складає в середньому 3,5% комісійних від вартості нерухомості, що продається, а у США агент з нерухомості отримує 3,5–10% від вартості нерухомості залежно від законодавства штату.
        За оцінками різних експертів, ріелторські послуги в Україні складають 5% від вартості нерухомості, що продається.
        При цьому дохід ріелтора, як суб'єкта підприємницької діяльності, оподатковується за ставками єдиного податку (до 200 грн. на місяць).
        Отже, на сьогодні, оподаткування ріелторської діяльності, яка фактично є діяльністю самозайнятої особи, не відповідає існуючому порядку оподаткування інших самозайнятих осіб у суміжних сферах діяльності, зокрема, приватних нотаріусів і оцінювачів.
        Так, наприклад, дохід приватного нотаріуса за посвідчення правочинів щодо нерухомого майна складається лише з 1% вартості такого майна, з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб (15 % з середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, 17 % з частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (34,7 %). Натомість дохід ріелтора за операції з нерухомістю складає 5% від реальної вартості нерухомості, а оподаткування його діяльності здійснюється за ставками єдиного податку.
        До того ж шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі, а ріелтор відповідальності не несе.
        Враховуючи викладене, на сьогодні є актуальним питанням прийняття профільного закону про ріелторську діяльність. Необхідність прийняття такого закону обумовлена тим, що він, з метою захисту прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – споживачів ріелторських послуг та забезпечення належного рівня професійної діяльності учасників ринку ріелторських послуг, а також з урахуванням передової практики розвинутих держав з ринковою економікою у цій сфері, має визначити правові засади здійснення ріелторської діяльності.

        2. Мета і шляхи її досягнення
        Метою проекту Закону є визначення правових засад здійснення ріелторської діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг, забезпечення належного рівня професійної діяльності учасників ринку ріелторських послуг.
        Реалізація зазначеної мети можливо здійснити шляхом прийняття окремого законодавчого акту.

        3. Правові аспекти
        Проект Закону регулює відносини у сфері ріелторської діяльності.
        Базовими нормативно-правовими актами у цій сфері є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Земельний кодекс України та закони України, у яких визначено окремі питання, пов’язані із провадженням діяльності .
        Реалізація проекту Закону не потребує розроблення нових законодавчих актів.

        4. Фінансово-економічне обґрунтування
        Реалізація проекту Закону передбачає додаткові матеріальні та фінансові витрати із державного бюджету, які можливо розрахувати після прийняття законопроекту.
        Додаткових матеріальних та фінансових витрат із місцевого бюджету реалізація проекту Закону не потребує.

        5. Позиція заінтересованих органів
        Проект Закону потребує погодження із Мінфіном, Мінрегіоном, Фондом державного майна, Держпідприємництво та Мін’юстом.

        6. Регіональний аспект
        Проект Закону не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади.

        7. Запобігання корупції
        Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
        Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

        8. Громадське обговорення
        Проект Закону розміщено на сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) з метою проведення громадського обговорення відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

        9. Позиція соціальних партнерів
        Проект Закону потребує погодження із представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

        10. Прогноз результатів
        Прийняття проекту Закону дозволить підвищити рівень захисту прав та законних інтересів споживачів ріелторських послуг, якими є як власники нерухомості, так і її покупці та зменшення кількості зловживань у цій сфері.

        Заступник Міністра економічного
        розвитку і торгівлі України -
        керівник апарату В.П. Павленко

        #
        Кузьмич Александр

        Кузьмич Александр Евгеньевич

        6 июля 2012 в 15:23

        А керівник апарату В.П. Павленко з налоговим кодексом хоч трошки ознайомлений. Які 200 грн. податку він має на увазі. І це наші законотворці!

        #
      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        5 июля 2012 в 13:30

        Аналіз регуляторного впливу у разі прийняття Закону України " Про особливості провадження ріелторської діяльності "

        02.07.2012 | 12:01 | Департамент державної регуляторної політики та розвитку підприємництва

        1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
        Проект Закону розроблено на виконання пункту 7 доручення Кабінету Міністрів України від 03.12.2011 № 57523/1/1-11 до доручення Президента України В. Януковича від 29.11.2011 № 1-1/2813.
        Розробка проекту Закону зумовлена необхідністю врегулювання проблемних питань провадження господарської діяльності. Зокрема це стосується внесення змін у облікових даних платника податків та зміни податкової адреси платника податків.
        Відсутність належного законодавчого регулювання ріелторської діяльності, як окремого виду господарської діяльності, щодо надання сторонам правочинів з нерухомістю послуг, пов'язаних з укладанням та виконанням таких правочинів, призводить до того, що досить часто ріелторською діяльністю займаються, так звані "сірі" ріелтори, що діють напівлегально.
        Крім того, непоодинокими є випадки присутності на ринку "чорних" маклерів, головним завданням яких є не надання клієнтам ріелторських послуг, а пряме шахрайство.
        Все це негативно відбивається, як на рівні захисту прав та законних інтересів споживачів ріелторських послуг, так і в цілому на інвестиційному кліматі в Україні на ринку нерухомості.

        2. Цілі державного регулювання
        Метою проекту Закону є визначення правових засад здійснення ріелторської діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг, забезпечення належного рівня професійної діяльності учасників ринку ріелторських послуг.

        3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

        Досягнути мети регуляторного акта можливо шляхом розробки окремого Закону, який визначатиме:
        поняття "ріелторська діяльність", "ріелтор", "суб'єкт ріелторської діяльності", "споживач ріелторських послуг";
        професійні вимоги до ріелторів;
        загальні засади державного регулювання у сфері ріелторської діяльності та саморегулювання ріелторської діяльності;
        права та обов'язки суб'єктів ріелторської діяльності і споживачів ріелторських послуг;
        види ріелторської діяльності;
        істотні положення договору про надання ріелторських послуг;
        максимальний розмір та порядок оплати ріелторських послуг;
        відповідальність за порушення законодавства про ріелторську діяльність.
        Інших альтернативних способів досягнення мети проекту Закону немає.

        4. Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

        Розв’язання проблемних питань відбувається у спосіб розробки проекту Закону України "Про особливості провадження ріелторської діяльності".

        5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акту

        Прийняття проекту Закону дозволить забезпечити:
        - ефективне функціонування ринку нерухомості шляхом чіткого визначення прав та обов‘язків ріелторів та суб‘єктів ріелторської діяльності, порядку їх допуску до зайняття цією діяльністю, створення системи професійних стандартів у цій сфері;
        - належне регулювання ріелторської діяльності шляхом поєднання її державного регулювання та професійного самоврядування ріелторів;
        - підвищення рівня захисту прав та законних інтересів споживачів ріелторських послуг, якими є як власники нерухомості, так і її покупці та зменшення кількості зловживань у цій сфері;
        - покращення інвестиційної привабливості України за рахунок забезпечення прозорості ринку нерухомості та підвищення якості ріелторських послуг.

        6. Очікувані результати прийняття акта

        Вигоди
        Витрати
        Сфера інтересів держави
        Систематизація та законодавче закріплення ріелторської діяльності
        Додаткові витрати державного та місцевих бюджетів відсутні
        Сфера інтересів суб’єктів господарювання
        Усунення недобросовісної конкуренції та встановлення загальних правил ріелторської діяльності.
        Витрати пов’язані з організацією ріелторської діяльності
        Сфера інтересів громадян
        Захист інтересів як споживачів ріелторських послуг при купівлі-продажу нерухомості
        Витрати відсутні

        Прийняття Закону України "Про особливості провадження ріелторської діяльності" дозволить підвищити рівень захисту прав та законних інтересів споживачів ріелторських послуг, якими є як власники нерухомості, так і її покупці та зменшення кількості зловживань у цій сфері.

        7. Строки дії акта
        Зазначений регуляторний акт набирає чинності з дати його опублікування та строк дії акта не обмежується у часі.

        8. Показники результативності акта
        1. Проект розроблено з метою вдосконалення механізму надання ріелторських послуг.
        2. Коло суб’єктів господарювання на яких поширюватиметься дія акта, є суб’єкти господарювання, які надають ріелторські послуги.
        3. Збільшення розміру коштів та часу, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта, не передбачається.
        4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній, оскільки для інформування суб’єктів господарювання з основних положень акта зазначений акт розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.
        5. Додаткових надходжень до бюджету від впровадження проекту нормативного акта не передбачається.

        9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результатів

        Базове та повторне відстеження результативності зазначеного акту здійснюється відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
        Базове відстеження результативності проекту регуляторного акту здійснюється до дня набрання ним чинності.
        Метод проведення відстеження результативності – соціологічний. Для участі в соціологічному опитуванні будуть залучені суб’єкти господарювання – платники податку, на яких поширюється дія цього регуляторного акта.
        В подальшому, оцінка результативності регуляторного акта буде здійснюватися шляхом проведення повторного та періодичних відстежень.
        Повторне відстеження результативності нормативно-правового акта здійснюватиметься через рік від дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років.

        Директор департаменту
        державної регуляторної
        політики Мінекономрозвитку Г.М. Яцишина

        #
      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        5 июля 2012 в 13:31

        Проект Закону України " Про особливості провадження ріелторської діяльності"

        02.07.2012 | 11:41 | Департамент державної регуляторної політики та розвитку підприємництва

        Проект
        Закон України
        Про особливості провадження ріелторської діяльності

        Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг, належного рівня професійної діяльності учасників ринку ріелторських послуг.

        Розділ I
        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

        Стаття 1. Сфера дії Закону

        1. Цей Закон поширюється на правовідносини, що виникають у процесі надання ріелторських послуг, пов'язаних з набуттям, зміною та припиненням їх прав на нерухоме майно та провадження професійної ріелторської діяльності.
        2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, пов'язані з:
        1) відчуженням нерухомого майна, яке є державною, комунальною власністю, спільною власністю держави та територіальних громад;
        2) відчуженням нерухомого майна відповідно до законодавства про приватизацію;
        3) операціями з нерухомим майном (продаж, купівля, користування), що здійснюються власниками або користувачами такого майна самостійно.

        Стаття 2. Законодавство про ріелторську діяльність

        1. Ріелторська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань нерухомості.
        2. У разі, коли міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила здійснення ріелторської діяльності, професійної ріелторської діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

        Стаття 3. Професійна ріелторська діяльність

        1. Професійна ріелторська діяльність (далі – ріелторська діяльність) – діяльність ріелторів та суб'єктів ріелторської діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає у наданні ріелторських послуг.
        2. Ріелторська діяльність може здійснюватись лише ріелторами та суб'єктами ріелторської діяльності.
        3. Суб'єктам ріелторської діяльності дозволяється здійснювати виключно ріелторську діяльність, а також видавничу, навчальну та іншу діяльність, якщо здійснення таких видів діяльності пов'язано з ріелторською діяльністю.
        4. Вичерпний перелік видів діяльності, які можуть здійснювати суб'єкти ріелторської діяльності, визначається цим Законом.
        5. Термін "ріелтор" та похідні від нього дозволяється використовувати у назвах лише тих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які діють відповідно до вимог цього Закону.

        Стаття 4. Суб'єкти ріелторської діяльності

        1. Суб'єктами ріелторської діяльності є зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – підприємці, які набули статусу ріелтора, та юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі – ріелторські організації), у складі яких працює не менше двох ріелторів та які отримали сертифікат ­­суб'єкта ріелторської діяльності.
        2. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів ріелторської діяльності встановлюються цим Законом та іншими законами.

        Стаття 5. Ріелтор

        1. Ріелтором може бути громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, що має дозвіл на імміграцію відповідно до положень Закону України "Про імміграцію", який має вищу освіту, володіє державною мовою, пройшов навчання за програмою базової підготовки або стажування протягом одного року у суб'єкта ріелторської діяльності, склав кваліфікаційний іспит, одержав кваліфікаційне свідоцтво ріелтора відповідно до вимог цього Закону і зареєстрований у Державному реєстрі суб'єктів ріелторської діяльності.
        Робота агента, який є найманим працівником суб'єкта рієлторської діяльності, протягом одного року прирівнюється до стажування протягом одного року у суб'єкта ріелторської діяльності.
        2. Ріелтором не може бути особа, яка має судимість, що не знята та не погашена згідно із законодавством, обмежена у цивільній дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
        3. Ріелтор може здійснювати ріелторську діяльність у ріелторській організації як найманий працівник.
        Ріелтор не може перебувати у штаті більше двох ріелторських організацій та інших юридичних осіб, здійснювати іншу діяльність, крім викладацької, наукової, творчої, а також тієї, що передбачена частиною третьою статті 3 цього Закону.
        4. Ріелтор може здійснювати ріелторську діяльність як фізична особа – підприємець після одержання сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності та реєстрації в Державному реєстрі суб'єктів ріелторської діяльності.
        5. Ріелтору забороняється працювати в ріелторській організації та одночасно здійснювати ріелторську діяльність як фізична особа – підприємець. Порушення цієї вимоги є підставою для анулювання кваліфікаційного свідоцтва ріелтора.
        6. Ріелтор, який здійснює ріелторську діяльність як фізична особа – підприємець, зобов'язаний до початку заняття ріелторською діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
        7. Права, обов'язки та відповідальність ріелторів встановлюються цим Законом та іншими законами.

        Стаття 6. Ріелторська організація

        1. Ріелторською організацією є юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, у складі якої на постійній основі працює не менше двох ріелторів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво ріелтора відповідно до цього Закону, включаючи керівника ріелторської організації, та яка має сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності і зареєстрована в Державному реєстрі суб'єктів ріелторської діяльності.
        2. Ріелторська організація не може створюватися державними органами влади.
        3. Ріелторська організація здійснює свою діяльність за наявності договору страхування цивільно-правової відповідальності. Мінімальна сума розміру страхування розраховується відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

        Стаття 7. Агент

        1. Агентом за операціями з нерухомістю (далі – агент) може бути громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, що має дозвіл на імміграцію відповідно до положень Закону України "Про імміграцію", який має повну середню освіту, володіє державною мовою і є найманим працівником суб'єкта ріелторської діяльності.
        2. Агент може перебувати у трудових відносинах тільки з одним суб'єктом ріелторської діяльності.
        3. Агентом не може бути особа, яка має судимість, що не знята та не погашена згідно із законодавством, обмежена у цивільній дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

        Стаття 8. Споживачі ріелторських послуг

        1. Споживачами ріелторських послуг є юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти, іноземці, особи без громадянства), які звернулися за наданням ріелторських послуг.

        Розділ IІ
        РІЕЛТОРСЬКІ ПОСЛУГИ

        Стаття 9. Ріелторська послуга

        Ріелторською послугою є послуга, що пов'язана із здійсненням операцій з нерухомим майном та/або наданням інформації на ринку нерухомості.

        Стаття 10. Види ріелторських послуг

        Види ріелторських послуг:
        1) посередницька діяльність з купівлі, продажу, оренди нерухомого майна та здійснення операцій з нерухомим майном, що визначені у статті 11 цього Закону;
        2) діяльність з надання інформаційних і консультаційних послуг на ринку нерухомості.

        Стаття 11. Посередницька діяльність з купівлі, продажу, оренди нерухомого майна та здійснення операцій з нерухомим майном

        1. Посередницька діяльність з купівлі, продажу, оренди нерухомого майна та здійснення операцій з нерухомим майном (далі – посередницька діяльність) – дії, пов'язані з купівлею-продажем, наймом (орендою), заставою, міною, даруванням, рентою, безоплатним користуванням нерухомістю, відчуженням житлового будинку (його частки) або квартири з умовою довічного утримання.
        Посередницька діяльність здійснюється суб'єктами ріелторської діяльності на підставі договору про надання ріелторських послуг, укладеного із споживачем ріелторських послуг у порядку, встановленому законодавством. При цьому суб'єкти ріелторської діяльності не можуть бути безпосередньою стороною зазначеного договору.
        Посередницька діяльність при укладанні правочинів щодо об'єктів нерухомості і прав на них включає в себе забезпечення споживача ріелторських послуг інформацією відповідно до статті 35 цього Закону.
        2. Посередницькою діяльністю суб'єкта ріелторської діяльності також є залучення фахівців – техніків та інженерів з нерухомості, оцінювачів, екологів, інших спеціалістів з проведення експертиз щодо об'єктів нерухомого майна, які мають право надавати відповідні висновки щодо технічного, санітарного стану об'єкта нерухомого майна, його оціночної вартості, екологічного стану навколишнього природного середовища тощо.

        Стаття 12. Діяльність з надання інформаційних і консультаційних послуг на ринку нерухомості

        1. Діяльністю з надання інформаційних і консультаційних послуг на ринку нерухомості визнається діяльність суб'єкта ріелторської діяльності із забезпечення споживача ріелторських послуг інформацією про об'єкти нерухомості у межах, визначених цим Законом та іншими законами, з аналізу та прогнозу стану ринку нерухомості, його учасників, надання послуг з вивчення кон'юнктури ринку, консультацій у сфері законодавства, що регулює ринок нерухомості, з організації, поширення реклами об'єктів нерухомості, формування баз даних, рекомендацій з вибору сторін правочину і посередників, інших послуг, що супроводжують цивільний обіг нерухомості.
        2. Ріелторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших документів.

        Розділ IІІ
        НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ РІЕЛТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

        Стаття 13. Професійна підготовка ріелторів

        1. Професійна підготовка ріелторів здійснюється навчальними закладами, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки ріелторів з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку повинен сприяти створенню конкурентного середовища серед навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку ріелторів.
        2. Професійна підготовка ріелторів складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до змісту навчальних програм підлягають обов'язковому погодженню Наглядовою радою з питань ріелторської діяльності. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку та саморегулівні організації ріелторів спільно здійснюють контроль за якістю професійної підготовки ріелторів.
        3. Ріелтори зобов'язані не рідше одного разу на три роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для анулювання кваліфікаційного свідоцтва ріелтора.

        Стаття 14. Кваліфікаційне свідоцтво ріелтора

        1. Кваліфікаційне свідоцтво ріелтора (далі – кваліфікаційне свідоцтво) є документом, що підтверджує право фізичної особи на провадження ріелторської діяльності на території України.
        2. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим та видається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку протягом 10 календарних днів з дня подання заяви фізичною особою.
        3. Форма кваліфікаційного свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        4. Порядок видачі або відмови в видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання кваліфікаційного свідоцтва встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        5. За видачу, переоформлення, видачу дубліката, анулювання кваліфікаційного свідоцтва справляється плата, розмір якої встановлює Кабінет Міністрів України.
        6. Підстави для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката кваліфікаційного свідоцтва:
        1) подання фізичною особою неповного комплекту документів;
        2) недійсність поданих документів чи зазначення в них завідомо неправдивих відомостей;
        3) невідповідність вимогам статті 5 цього Закону.
        7. Кваліфікаційне свідоцтво анулюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку у випадках:
        1) подання ріелтором заяви про анулювання кваліфікаційного свідоцтва;
        2) смерті ріелтора, оголошення його безвісно відсутнім або померлим; визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;
        3) підтвердження факту отримання кваліфікаційного свідоцтва на підставі підроблених документів;
        4) наявності у ріелтора судимості за скоєння злочину;
        5) набрання законної сили одним судовим рішенням, яким було задоволено позовні вимоги до ріелтора, пов'язані з наданням ним неякісних ріелторських послуг;
        6) рішення суду про анулювання кваліфікаційного свідоцтва;
        7) недотримання вимог цього Закону.
        8. Анулювання кваліфікаційного свідоцтва здійснюється на підставі рішення Наглядової ради з питань ріелторської діяльності за результатами розгляду скарг споживачів ріелторських послуг.
        Порядок анулювання кваліфікаційного свідоцтва Наглядовою радою з питань ріелторської діяльності здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        9. Відомості про видачу та анулювання кваліфікаційного свідоцтва вносяться до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.
        10. Забороняється надання ріелторських послуг фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційне свідоцтво або кваліфікаційне свідоцтво якої анульовано.

        Стаття 15. Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності

        1. Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності (далі – сертифікат) є документом, який підтверджує його право на провадження ріелторської діяльності.
        2. Сертифікат є безстроковим та видається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку протягом 10 календарних днів з дня подання заяви суб’єктом господарювання.
        3. Форма сертифіката встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        4. Порядок видачі або відмови в видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання сертифіката встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        5. За видачу, переоформлення, видачу дубліката, анулювання сертифіката справляється плата, розмір якої встановлює Кабінет Міністрів України.
        6. Підстави для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката сертифіката:
        1) подання суб'єктом господарювання неповного комплекту документів;
        2) недійсність поданих документів чи зазначення в них завідомо неправдивих відомостей;
        3) знаходження суб'єкта господарювання у процесі ліквідації чи припинення підприємницької діяльності ріелтором.
        7. Сертифікат анулюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку у випадках:
        1) подання суб'єктом ріелторської діяльності заяви про анулювання сертифіката;
        2) виїзду ріелтора – фізичної особи – підприємця на постійне проживання за кордон;
        3) ліквідації та припинення діяльності суб'єкта ріелторської діяльності;
        4) смерті ріелтора – фізичної особи – підприємця, оголошення його безвісно відсутнім або померлим; визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;
        5) кількість ріелторів, які працюють у ріелторській організації на постійній основі, є меншою ніж дві особи;
        6) анулювання кваліфікаційного свідоцтва ріелтора – фізичної особи – підприємця;
        7) порушення строків інформування про зміни, зазначені у частині сьомій цієї статті;
        8) відсутності договору страхування цивільно-правової відповідальності суб'єкта ріелторської діяльності;
        9) невиконання ріелтором вимог цього Закону;
        10) установлення Наглядовою радою з питань ріелторської діяльності фактів неодноразового надання неякісних ріелторських послуг за результатами перевірок, проведених у зв'язку з надходженням скарг від споживачів ріелторських послуг.
        8. Відомості про видачу та анулювання сертифіката вносяться до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про анулювання сертифіката.
        9. Здійснення ріелторської діяльності суб'єктами ріелторської діяльності, які не отримали сертифікат, забороняється.

        Стаття 16. Наглядова рада з питань ріелторської діяльності

        1. З метою колегіального вирішення питань щодо видачі суб'єктам ріелторської діяльності сертифікатів, анулювання сертифікатів, забезпечення прозорості з питань державного регулювання ріелторської діяльності, підвищення професійного рівня ріелторів створюється Наглядова рада з питань ріелторської діяльності (далі – Наглядова рада).
        Наглядова рада створюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку з числа його представників, представників, делегованих іншими органами державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики з питань надання ріелторських послуг, які мають необхідний рівень підготовки з питань ріелторської діяльності, та представників саморегулівних організацій ріелторів, які делеговані ними у порядку, визначеному цими організаціями.
        2. Персональний склад Наглядової ради передбачає рівне представництво органів державної влади та саморегулівних організацій ріелторів.
        3. Наглядова рада є постійно діючим органом.
        4. До повноважень Наглядової ради належать:
        1) погодження загальних вимог до навчальних програм навчання ріелторів та підвищення їх кваліфікації;
        2) вирішення спірних питань, пов'язаних з видачею або анулюванням сертифіката;
        3) розгляд скарг споживачів ріелторських послуг щодо надання неякісних ріелторських послуг суб'єктами ріелторської діяльності, організації пов'язаних з цим перевірок та надання висновків щодо обґрунтованості викладених у скаргах фактів;
        4) розроблення пропозицій до нормативно-правових актів з питань ріелторської діяльності;
        5) надання рекомендацій щодо вдосконалення професійної підготовки ріелторів.
        5. Порядок роботи Наглядової ради визначається Наглядовою радою та затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.

        Стаття 17. Державний реєстр суб'єктів ріелторської діяльності

        1. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку веде Державний реєстр суб'єктів ріелторської діяльності, до якого вносяться відомості про фізичних осіб, яким видано кваліфікаційні свідоцтва, та суб'єктів ріелторської діяльності, які отримали сертифікати.
        2. У Державному реєстрі суб'єктів ріелторської діяльності зазначається інформація про суб'єктів ріелторської діяльності, які отримали сертифікати, дата видачі та строк дії сертифіката, місцезнаходження ріелторської організації, місце реєстрації та місце фактичного проживання ріелтора, основна інформація про ріелторів та їх кваліфікацію (прізвище, ім'я та по батькові ріелтора, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, інформація про підвищення кваліфікації, інформація про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва, найменування ріелторської організації, в якій працює ріелтор), інші дані про суб'єкта ріелторської діяльності, що мають суттєве значення для здійснення контролю за виконанням ним законодавства про ріелторську діяльність.
        3. Суб'єкти ріелторської діяльності несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності, у порядку, встановленому цим Законом.
        4. Суб'єкти ріелторської діяльності мають право на здійснення ріелторської діяльності лише після включення їх до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності.
        5. Інформація з Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності надається на вимогу органів державної влади та органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством.
        6. Порядок надання довідок з Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності суб'єктам господарювання і фізичним особам та забезпечення вільного доступу до необхідної для споживача ріелторських послуг інформації, яка міститься у зазначеному Реєстрі, встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.
        7. За включення до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності та внесення змін до нього справляється плата у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується до Державного бюджету України.

        Розділ IV
        ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        Стаття 18. Зміст і напрями державного регулювання ріелторської діяльності

        1. Державне регулювання ріелторської діяльності здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері ріелторської діяльності, яким є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку та інші державні органи відповідно до їх компетенції.
        2. Метою державного регулювання у сфері ріелторської діяльності є:
        1) формування та розвиток інфраструктури ринку нерухомості в Україні;
        2) створення умов для розвитку конкуренції;
        3) застосування єдиного порядку організації та провадження ріелторської діяльності;
        4) створення умов для найбільш повного задоволення потреб споживачів ріелторських послуг за прийнятними цінами;
        5) забезпечення цінової стабільності на ринку нерухомості;
        6) встановлення єдиних норм та правил надання ріелторських послуг в Україні, що базуються на міжнародних нормах і правилах;
        7) створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг і контролю за дотриманням цих прав суб'єктами ріелторської діяльності.

        Стаття 19. Повноваження Кабінету Міністрів України

        До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері ріелторської діяльності належить:
        1) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ріелторської діяльності;
        2) державне регулювання ріелторської діяльності;
        3) спрямування і координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також місцевих органів виконавчої влади у сфері ріелторської діяльності;
        4) встановлення порядку визнання статусу саморегулівної організації у сфері ріелторської діяльності;
        5) затвердження типової форми договору про надання ріелторських послуг;
        6) прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
        7) здійснення інших повноважень у сфері ріелторської діяльності відповідно до законів.

        Стаття 20. Повноваження центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку

        1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку у сфері ріелторської діяльності належить:
        1) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері ріелторської діяльності, розроблення механізму її реалізації та державного регулювання, а також здійснення координації діяльності в цій сфері інших органів виконавчої влади;
        2) здійснення моніторингу та аналізу у сфері нерухомості;
        3) контроль за дотриманням суб'єктами ріелторської діяльності вимог законодавства;
        4) забезпечення норм і рівня професійної підготовки ріелторів та контроль за їх додержанням;
        5) організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаменаційної комісії;
        6) видача кваліфікаційних свідоцтв та сертифікатів;
        7) визнання статусу саморегулівних організацій ріелторів та контроль за додержанням ними правил громадського регулювання ріелторської діяльності, визначених цим Законом, забезпечення їх широкого залучення до регулювання ріелторської діяльності;
        8) ведення Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності;
        9) співробітництво з громадськими організаціями та об’єднаннями суб’єктів господарювання сфери нерухомості та залучення їх до участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері ріелторської діяльності;
        10) здійснення співробітництва з міжнародними організаціями та відповідними органами іноземних держав;
        11) інші повноваження у сфері ріелторської діяльності відповідно до законів.

        Стаття 21. Повноваження інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування

        Інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в питаннях регулювання ріелторської діяльності у межах їх компетенції, визначеної законом.

        Розділ V
        САМОРЕГУЛЮВАННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        Стаття 22. Саморегулівні організації ріелторів

        1. Ріелтори з метою представлення та захисту спільних інтересів мають право створювати саморегулівні організації ріелторів у порядку, встановленому законодавством.
        2. Саморегулівними організаціями ріелторів є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують ріелторів, які отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюють повноваження з громадського регулювання ріелторської діяльності.
        3. Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій ріелторів регулюються законодавством про об'єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
        4. Саморегулівні організації ріелторів є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.

        Стаття 23. Порядок визнання статусу саморегулівної організації ріелторів

        1. Всеукраїнська громадська організація ріелторів, що претендує на визнання її статусу саморегулівної організації ріелторів, повинна відповідати таким критеріям:
        кількісний склад повинен налічувати не менше 250 ріелторів;
        90 відсотків членів загального кількісного складу повинні здійснювати ріелторську діяльність у будь-якій формі, визначеній статтею 3 цього Закону;
        наявність встановленої процедури внутрішнього контролю за якістю надання ріелторських послуг її членами, професійної підготовки ріелторів, підвищення їх кваліфікації.
        2. Порядок визнання центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку статусу саморегулівної організації ріелторів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

        Стаття 24. Повноваження саморегулівних організацій ріелторів

        1. Саморегулівні організації ріелторів здійснюють такі повноваження з громадського регулювання ріелторської діяльності:
        1) участь у професійній підготовці ріелторів, у тому числі підвищенні професійного рівня членів саморегулівної організації;
        2) участь у складі Екзаменаційної комісії та Наглядової ради;
        3) сприяння Наглядовій раді в організації перевірок ріелторів, щодо яких надійшли скарги за фактами надання неякісних ріелторських послуг, шляхом залучення до таких перевірок членів саморегулівної організації (ріелторів з високим фаховим рівнем);
        4) сприяння розвитку конкуренції серед ріелторів;
        5) внесення пропозицій щодо подальшого вдосконалення ріелторської діяльності;
        6) захист своїх членів з питань судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних з ріелторською діяльністю, відповідно до законодавства;
        7) видавничу діяльність, якщо її здійснення пов'язане з ріелторською діяльністю;
        8) забезпечення взаємодії професійної ріелторської спільноти з професійними громадськими організаціями, що діють на суміжних ринках;
        9) здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону та їх статутів.
        2. Державні органи та органи місцевого самоврядування сприяють саморегулівним організаціям ріелторів у виконанні ними завдань, визначених цим Законом та їх статутами.

        Розділ VI
        ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

        Стаття 25. Підстави для надання ріелторських послуг

        1. Ріелторські послуги надаються суб'єктами ріелторської діяльності виключно на підставі договору, укладеного між ріелторською організацією або ріелтором, який здійснює ріелторську діяльність як фізична особа – підприємець, та споживачем ріелторських послуг.
        2. Типова форма договору про надання ріелторських послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

        Стаття 26. Умови, обов'язкові для включення до договору про надання ріелторських послуг

        Договір, що укладається суб'єктом ріелторської діяльності зі споживачем ріелторських послуг, повинен укладатись у письмовій формі і містити такі істотні умови:
        1) відомості про включення суб'єкта ріелторської діяльності до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності та наявність сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності із зазначенням порядкового (реєстраційного) номера та дати його видачі;
        2) відомості про наявність у суб'єкта ріелторської діяльності договору страхування його цивільно-правової відповідальності;
        3) повний перелік конкретних ріелторських послуг, що надаватимуться споживачу;
        4) межі повноважень суб'єкта ріелторської діяльності у представленні інтересів споживача ріелторських послуг у відносинах суб'єкта ріелторської діяльності з третіми особами;
        5) строки надання ріелторських послуг;
        6) розмір винагороди, що сплачується суб'єкту ріелторської діяльності за виконання послуг, у грошовій формі, а також умови і строк її сплати;
        7) права та обов'язки ріелторської організації або ріелтора і споживача ріелторських послуг;
        8) умови забезпечення конфіденційності інформації, одержаної під час надання ріелторських послуг;
        9) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань та за порушення прав і законних інтересів третіх осіб;
        10) порядок та умови розірвання договору;
        11) порядок повернення коштів при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за договором;
        12) порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час надання ріелторських послуг та прийняття споживачем ріелторських послуг їх результатів.
        У договорі про надання ріелторських послуг можуть бути передбачені й інші істотні умови відповідно до законодавства.

        Стаття 27. Документи, що підтверджують виконання договору про надання ріелторських послуг

        1. Суб'єкт ріелторської діяльності складає акт про виконання договору про надання ріелторських послуг, який є документом, що підтверджує виконання такого договору та надає право суб'єкту ріелторської діяльності на отримання грошової винагороди від споживача ріелторських послуг за надані для нього ріелторські послуги.
        2. Якщо суб'єктом ріелторської діяльності є ріелторська організація, то акт підписується ріелтором, який безпосередньо надавав послуги, керівником такої організації і споживачем ріелторських послуг та скріплюється печаткою ріелторської організації.
        3. Якщо суб'єктом ріелторських послуг є ріелтор – фізична особа – підприємець, то акт підписується ним і споживачем ріелторських послуг та скріплюється печаткою такого ріелтора.
        4. Зміст, форма і порядок складання акта про виконання договору про надання ріелторських послуг встановлюються Наглядовою радою.
        5. Розмір і порядок оплати ріелторських послуг визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не визначено законодавством.
        Максимальний розмір оплати ріелторських послуг не може перевищувати трьох відсотків вартості нерухомого майна, зазначеного у правочині щодо такого майна.
        Сума грошової винагороди, що повинна бути сплачена споживачем ріелторських послуг за виконані для нього ріелторські послуги, обов'язково зазначається в акті.

        Стаття 28. Надання ріелторських послуг кільком їх споживачам

        1. Суб'єкт ріелторської діяльності має право надавати ріелторські послуги за одним і тим самим об'єктом нерухомості і правами на нього кільком споживачам ріелторських послуг одночасно.
        При цьому умови надання ріелторських послуг повинні бути однаковими для всіх споживачів.
        2. Суб'єкт ріелторської діяльності зобов'язаний повідомляти всім споживачам ріелторських послуг відомості про об'єкт нерухомості і права на нього третіх осіб.


        Стаття 29. Захист прав третіх осіб

        1. Суб'єкт ріелторської діяльності і споживач ріелторських послуг не мають права укладати договір про надання ріелторських послуг без згоди осіб, які мають право на об'єкт нерухомості і права на нього, що є предметом правочину.
        2. Якщо в процесі або в результаті виконання договору про надання ріелторських послуг завдано майнової та/або моральної шкоди третім особам, суб'єкт ріелторської діяльності і споживач ріелторських послуг відшкодовують їм завдані збитки і компенсують моральну шкоду в установленому законодавством порядку.

        Розділ VIІ
        ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПОЖИВАЧІВ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

        Стаття 30. Права суб'єктів ріелторської діяльності

        Суб'єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності мають право:
        1) надавати в установленому законодавством порядку в межах своєї компетенції ріелторські послуги при укладанні правочинів щодо об'єктів нерухомого майна та прав на них на ринку нерухомості;
        2) доступу до об'єкта нерухомості, який є предметом правочину, до документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для укладання, виконання чи припинення правочину;
        3) рекламувати свою діяльність і об'єкти нерухомості, належні споживачу ріелторських послуг;
        4) подавати запит та одержувати в порядку, встановленому законодавством, від органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухомість і правочинів щодо неї, та від інших органів необхідну інформацію про об'єкти нерухомості та права на них, а також у межах договору про надання ріелторських послуг інформацію про юридичних і фізичних осіб, що є сторонами правочину;
        5) відмовлятися від надання ріелторських послуг у разі ненадання споживачем ріелторських послуг інформації та документів, які є необхідними для надання ріелторських послуг, а також у разі виникнення обставин, які перешкоджають здійсненню ріелторської діяльності;
        6) здійснювати інші права, визначені цим Законом та іншими законодавчими актами.

        Стаття 31. Обов'язки суб'єктів ріелторської діяльності

        Суб'єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності зобов'язані:
        1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів;
        2) надавати ріелторські послуги споживачу ріелторських послуг лише на підставі договору про надання ріелторських послуг;
        3) під час укладання, виконання та припинення правочинів щодо нерухомості представляти права та законні інтереси споживача ріелторських послуг;
        4) не допускати порушень прав та законних інтересів усіх сторін правочину щодо нерухомості;
        5) не вступати зі споживачами ріелторських послуг у договірні відносини, умови яких встановлюють обмеження або допускають будь-яку дискримінацію відносно сторін правочину щодо нерухомості;
        6) інформувати споживача ріелторських послуг про законодавчі та інші нормативно-правові акти, що стосуються ринку нерухомості, та наслідки укладених ним правочинів;
        7) не розголошувати інформацію, одержану в процесі надання ріелторських послуг, за винятком випадків, передбачених законами;
        8) повідомляти споживача ріелторських послуг про будь-які особисті майнові інтереси в правочині щодо об'єкта нерухомості, належного споживачу ріелторських послуг (крім отримання винагороди від такого споживача за результати професійної діяльності);
        9) надавати споживачу ріелторських послуг достовірну та повну інфо

        #
      • Корчев Дмитрий

        Корчев Дмитрий Юрьевич

        5 июля 2012 в 13:35

        ПРОДОЛЖЕНИЕ ТЕКСТА

        9) надавати споживачу ріелторських послуг достовірну та повну інформацію щодо нерухомості, що є предметом правочину, в тому числі прав на неї власника та інших осіб, у разі якщо така інформація може бути одержана на законних підставах;
        10) письмово відповідати на письмові звернення споживачів ріелторських послуг;
        11) забезпечити ведення архіву виконаних договорів про надання ріелторських послуг і зберігання таких договорів протягом не менше трьох років з дати їх виконання;
        12) безперешкодно надавати споживачам ріелторських послуг та іншим уповноваженим на це особам копії сертифіката, кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, у тому числі того, який працює у штатному складі ріелторської організації, інформацію про включення суб'єкта ріелторської діяльності до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності;
        13) забезпечувати збереження документів, які отримані під час проведення ріелторської діяльності від споживачів ріелторських послуг та/або інших осіб, на період виконання ріелторської діяльності. Після надання ріелторських послуг усі документи передаються споживачам таких послуг;
        14) не використовувати свої повноваження на шкоду споживача ріелторських послуг, якому та в інтересах якого надаються ріелторські послуги;
        15) повідомляти споживача ріелторських послуг про неможливість надання таких послуг у разі виникнення обставин, які позбавляють суб'єкта ріелторської діяльності можливості надавати такі послуги;
        16) страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану зі здійсненням ріелторської діяльності;
        17) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону;
        18) вчасно та в повному обсязі надавати центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку інформацію про зміни, що відбулись у суб'єкта ріелторської діяльності, які є суттєвими для контролю додержання ним вимог цього Закону;
        19) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.

        Стаття 32. Права та обов'язки агентів

        1. Агенти мають право надавати від імені суб'єктів ріелторської діяльності лише такі ріелторські послуги:
        1) подання споживачу інформації про попит та пропозицію на об'єкти нерухомості;
        2) підбір варіантів правочину щодо об'єкта нерухомості;
        3) допомога ріелтору в підготовці (оформленні) документів, пов'язаних із здійсненням операцій з об'єктом нерухомості.
        2. Агенти під час здійснення ріелторської діяльності зобов'язані:
        1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів;
        2) надавати послуги споживачу ріелторських послуг лише у межах, передбачених договором про надання ріелторських послуг, та згідно з дорученням суб'єкта ріелторської діяльності, у штатному складі якого агент працює;
        3) не розголошувати інформацію, одержану в процесі надання ріелторських послуг, за винятком випадків, передбачених законодавством;
        4) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону.

        Стаття 33. Права споживачів ріелторських послуг

        Споживачі ріелторських послуг мають право:
        1) вільно вибирати суб'єкта ріелторської діяльності;
        2) одержувати від суб'єкта ріелторської діяльності інформацію про виконання договору про надання ріелторських послуг у межах умов укладеного між ними договору;
        3) вимагати розірвання договору про надання ріелторських послуг у разі невиконання суб'єктом ріелторської діяльності умов договору;
        4) вимагати відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, заподіяних розірванням договору про надання ріелторських послуг з вини суб'єкта ріелторської діяльності;
        5) одержувати у письмовій формі від суб'єкта ріелторської діяльності інформацію про об’єкт нерухомості, правові наслідки провадження операцій із цим об’єктом нерухомості та права на нього;
        6) звертатися з питань порушення їх прав як споживачів ріелторських послуг до центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, органів захисту прав споживачів, судових органів у порядку, встановленому законодавством.
        Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші права, передбачені законодавством.

        Стаття 34. Обов'язки споживачів ріелторських послуг

        1. Споживачі ріелторських послуг зобов'язані:

        1) здійснювати свої обов'язки, утримуючись від заподіяння шкоди третім особам і їх майну;
        2) надавати суб'єкту ріелторської діяльності належним чином оформлені документи, що містять повну та достовірну інформацію про об'єкт нерухомості, права на нього, а також про себе та інших осіб, які мають права на це майно, у межах необхідних для надання ріелторських послуг, відповідно до умов договору про їх надання;
        3) своєчасно оплачувати ріелторські послуги ріелторській організації або ріелтору відповідно до умов укладеного договору про надання ріелторських послуг;
        4) відшкодовувати суб'єкту ріелторської діяльності витрати, пов'язані з наданням послуг фахівцями, залучення яких передбачено частиною другою статті 11 цього Закону, при проведенні обстеження об'єктів нерухомого майна та наданням ними відповідних висновків, якщо це передбачено договором про надання ріелторських послуг.
        Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші обов'язки, передбачені законодавством.
        2. Невиконання або неналежне виконання споживачем ріелторських послуг зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті обов'язку звільняє суб'єкта ріелторської діяльності від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу ріелторських послуг чи третім особам, внаслідок правомірних дій суб'єкта ріелторської діяльності, які він вчиняв на підставі наданої йому споживачем ріелторських послуг інформації.

        Стаття 35. Відповідальність суб'єктів ріелторської діяльності та агентів

        1. Суб'єкти ріелторської діяльності та агенти, які перебувають у трудових відносинах з ними, несуть адміністративну та кримінальну
        відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законодавством.
        2. Суб'єкти ріелторської діяльності та агенти несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору про надання ріелторських послуг, у тому числі за недостовірну інформацію щодо об'єкта нерухомості або його власників, відповідно до умов договору та законодавства.

        Стаття 36. Відповідальність за порушення законодавства про ріелторську діяльність

        Посадові особи, громадяни, юридичні особи та суб'єкти ріелторської діяльності, винні в порушенні законодавства про ріелторську діяльність, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

        Стаття 37. Вирішення спорів, пов'язаних з ріелторською діяльністю

        Спори, пов'язані з ріелторською діяльністю, вирішуються в судовому порядку.

        Розділ VIІІ
        ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        Стаття 38. Порядок та умови інформаційного забезпечення ріелторської діяльності

        1. Суб'єкт ріелторської діяльності у межах переліку доручень, обумовлених із споживачем ріелторських послуг у договорі про надання
        ріелторських послуг та у довіреності (договорі доручення), має право проводити збір та одержання інформації і документів, необхідних для укладення правочину щодо об'єкта нерухомості, забезпечення його нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також виконання такого правочину.
        2. Підставою для надання суб'єктам ріелторської діяльності зазначеної у частині першій цієї статті інформації є відповідний письмовий запит з додатком копій договору про надання ріелторських послуг, укладеного із споживачем ріелторських послуг, та довіреності (договору доручення) споживача на отримання такої інформації.
        3. Суб'єкт ріелторської діяльності має право на одержання у встановленому порядку від посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб інформації про об'єкти нерухомості, щодо яких укладено договір про надання ріелторських послуг, та їх характеристики, а також відомостей про власників цих об'єктів нерухомості та інших осіб, які мають права на ці об'єкти, якщо інше не визначено законодавством.
        4. Збір, надання та використання інформації, передбачені цим Законом, здійснюються з урахуванням вимог законів України "Про захист персональних даних", "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації".

        Стаття 39. Висвітлення інформації з питань ріелторської діяльності

        1. У друкованих засобах масової інформації, що видаються саморегулівними організаціями ріелторів, публікуються:
        1) висвітлення досвіду ріелторської діяльності, що здійснюється з урахуванням вимог цього Закону та Закону України "Про захист персональних даних";

        2) інформація про включення суб'єктів ріелторської діяльності до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності та зміни до нього, а також інформація про анулювання кваліфікаційного свідоцтва чи сертифіката та виключення суб'єктів ріелторської діяльності із зазначеного Реєстру;
        3) інформація про підвищення кваліфікації ріелторами;
        4) перелік навчальних закладів (підприємств, установ, організацій), що здійснюють професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів.
        2. Інформація, визначена в частині першій цієї статті, може оприлюднюватися в інших засобах масової інформації.

        Стаття 40. Реклама ріелторської діяльності

        Суб'єкти ріелторської діяльності мають право на рекламу, зміст якої має відповідати вимогам законодавства.

        Розділ ІХ
        ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

        1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
        2. Частина третя статті 6 і стаття 14 цього Закону набирають чинності з дня набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами.
        3. Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; із змінами, внесеними законами України від 8 липня 2011 року № 3677-VI, від 3 листопада 2011 року № 3995-VI та від 28 березня 2012 року № 4619- VI), доповнити пунктами 154 та155:

        "154. Кваліфікаційне свідоцтво ріелтора
        Закон України "Про особливості провадження ріелторської діяльності"
        155. Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності
        Закон України "Про особливості провадження ріелторської діяльності".

        4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
        розробити нормативно-правові акти, необхідність прийняття яких передбачена цим Законом;
        привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
        забезпечити розроблення та приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


        Президент України В. Ф. ЯНУКОВИЧ

        #
      • Сычев Александр

        Сычев Александр Семенович

        5 июля 2012 в 15:40

        Это не анализ Закона, а чистое словоблудие. Хоть бы одна здравомыслящая фраза, подтвержденная статистикой, аналитикой, зарубежным опытом.
        Защита продавцов и покупателей, а риэлтора от кидков...
        Страхование ответственности, я пятый год всем покупателям рекомендую страхование титула. Нотариусы с 2013 года будут регистрировать право собственности, вот пусть к ним посадят страховщиков, а те страхуют титул.

        #