Вход на сайт

Эл. почта:
Пароль:

Регистрация на сайте

Фамилия: Область:
Имя: Населенный пункт:
    Отчество: Номер телефона:
    Эл. почта: Компания:
      Пароль: Должность:
      Повторите пароль: Год начала работы:
      Фото:
      С правилами размещения объектов согласен

      Забыли пароль?

      Укажите эл. почту — мы вышлем Вам новый пароль для входа
      Эл. почта:

      Проблема на сайте

      Закрыть
      Ваш email:
      (необязательно)
      Расскажите нам, что случилось

      LZ_logo_2014.jpg

      _________________.jpg



      Угоди, про які нотаріуси не можуть промовчати

      7 декабря 2012, 10:17 просмотров: 2451

      Згідно з п.172.1 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані дані об‘єкти, господарсько-побутові споруди та будівлі), а також земельної ділянки, площа якого не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від його призначення, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки податком не обкладається.

      Якщо ж фізособа отримує дохід від продажу більш ніж одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, протягом звітного податкового року або від продажу об‘єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, то такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, а саме 5%.

      Дохід від продажу другого та наступних протягом календарного року об’єктів житлової нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ (незалежно від строку володіння), що знаходяться на момент їх відчуження у власності фізособи менше трьох років (незалежно від кількості продажів протягом року), нежитловий комерційної нерухомості (незалежно від строку володіння і кількості продажів), а також дохід від продажу (обміну) об‘єкта незавершеного будівництва обкладаються ПДФО за ставкою 5%.

      З метою оподаткування дохід від продажу нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, яка розраховується уповноваженим на це органом.

      Фізособа, що продає або обмінює з іншою фізособою нерухомість, на виконання положень пп. «А» п. 172.5 ПКУ повинна самостійно встановити і сплатити суму ПДФО через банківські установи до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

      У випадку якщо операція з продажу (обміну) об‘єкта нерухомості здійснюється між фізособами, то функцію податкового агента виконує нотаріус, який посвідчує відповідний договір тільки за наявності оціночної вартості нерухомості та документа про сплату ПДФО до бюджету.

      Нотаріуси щоквартально надають до органів ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт за ф. № 1ДФ

      Ці функції полягають в обов’язки нотаріуса щоквартально надавати до органів ДПС за місцем знаходження державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такі договори у вигляді звіту за ф. № 1ДФ із зазначенням вартості нерухомості, суми ПДФО, сплаченої стороною угоди, інформація щодо таких операцій вказується з ознакою доходу «104».

      Незважаючи на те, чи виникають податкові зобов‘язання у продавця-фізособи чи ні, ця особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження нерухомості в річній податковій декларації про доходи.

      Оподаткування доходів, отриманих фізособою у вигляді спадщини або подарунку (укладення договору дарування) від інших фізосіб, залежить від виду такого успадкованого або подарованого майна та ступеня спорідненості між фізособами.

      Інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та посвідченні договорів дарування нотаріуси щокварталу в звіті за ф. № 1ДФ подають до органів ДПС за місцем знаходження державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

      Для відображення в цьому звіті інформації про видані свідоцтва про право на спадщину та посвідченні договорів дарування нотаріуси вказують одна з ознак доходу, наведеного в таблиці 3.

      113 Від члена сім‘ї першого ступеня споріднення;

      114 Від фізичної особи, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення;

      115 Від нерезидента або якщо такий дохід отриманий нерезидентом;

      116 Ця ознака доходу нотаріуси використовують, якщо дохід за договором отримує інвалід I групи, дитина-сирота, дитина, позбавлена ??батьківського піклування, дитина-інвалід.

      Відповідальність за сплату ПДФО до бюджету повністю покладається на фізосіб, які одержали спадщину (подарунок). Доходи у вигляді вартості успадкованого (отриманого в подарунок) нерухомого майна включаються платником податків у річну податкову декларацію про доходи.

      Неподання або порушення порядку подання інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, передбаченого Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 85 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення, призводять до накладання штрафу в розмірі 170 гривень.

      Оформлення документів, що містять інформацію про об‘єкт оподаткування фізичних осіб або сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень.

      Нотаріуси зобов’язані повідомляти про угоди не тільки в податкову, але і про деякі з них до Держфінмоніторингу

      Згідно із законодавством нотаріуси зобов‘язані повідомляти про угоди не тільки в податкову, але і про деякі з них до Держфінмоніторингу. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» нотаріуси визначені суб’єктами первинного фінансового моніторингу та зобов‘язані повідомляти Держфінмоніторингу про фінансові операції, що дають підстави підозрювати про їх зв’язок з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або призначених для фінансування тероризму. До того ж у цьому ключі розглядаються тільки угоди, визначені статтею 8 цього Закону:

      • купівля-продаж нерухомості;

      • управління активами клієнта;

      • управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

      • залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;

      • утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівля-продаж юридичних осіб.

      Закон передбачає обов‘язок нотаріуса стати на облік у Держфінмоніторингу і отримати статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Нотаріус повинен здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнтів, забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, надавати на запит Держфінмоніторингу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, що стали об‘єктом фінансового моніторингу, зберігати документи щодо ідентифікації осіб протягом 5 років тощо Все ці обов’язки є нормами прямої дії і визначені в статті 6 Закону.

      Нотаріуси як спеціально визначені суб‘єкти первинного фінансового моніторингу подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік, протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, що має намір вчинити один з правочинів, встановлених частиною першою статті 8 Закону.

      Для того щоб стати на облік у Держфінмоніторингу, необхідно заповнити форму обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу (№ 1-ФМ).

      Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій

      Для спеціально визначених суб‘єктів Закон передбачає особливості і для подання інформації Держфінмоніторингу. Автоматичного звітування немає. Отже, при виникненні підозр нотаріуси повідомляють Держфінмоніторинг про випадки посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною шостою статті 8 Закону (тобто 400000 грн.). Повідомляють ДКФМУ, якщо операція викликає підозру.

      Згідно з пунктом 2 частини другої статті 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов‘язаний здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених Законом. У відповідності зі статтею 1 Закону клієнт — будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

      Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій. З метою ідентифікації резидентів суб‘єкти первинного фінансового моніторингу — нотаріуси встановлюють:
      • для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, з‘ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний код згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

      • для фізичної особи — підприємця — прізвище, ім‘я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, місце проживання або місце перебування фізичної особи — підприємця, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);

      • для юридичної особи — повне найменування, місцезнаходження; з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контроллерах юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

      При цьому всі документи, необхідні для здійснення ідентифікації, надаються клієнтом.

      У разі невиконання (неналежного виконання) нотаріусом вимог цього Закону або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього може бути накладений штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме:

      • за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством;

      • за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають відповідно до законодавства фінансовому моніторингу;

      • за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають відповідно до закону такому моніторингу;

      • за порушення порядку зупинення фінансових операцій.

      Повторне (протягом року) порушення вимог цього Закону або нормативно-правових актів тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Комментарии