Вход на сайт

Эл. почта:
Пароль:

Регистрация на сайте

Фамилия: Область:
Имя: Населенный пункт:
    Отчество: Номер телефона:
    Эл. почта: Компания:
      Пароль: Должность:
      Повторите пароль: Год начала работы:
      Фото:
      С правилами размещения объектов согласен

      Забыли пароль?

      Укажите эл. почту — мы вышлем Вам новый пароль для входа
      Эл. почта:

      Проблема на сайте

      Закрыть
      Ваш email:
      (необязательно)
      Расскажите нам, что случилось

      LZ_logo_2014.jpg

      _________________.jpg



      Передача прав власності на майно фізичній особі. Оформлення, правові та податкові наслідки

      1 февраля 2013, 14:07 просмотров: 12270

      Перехід (відчуження) фізичній особі прав власності на об’єкти нерухомого або рухомого майна можна оформити декількома правочинами: передачею в спадщину, даруванням, пожертвою, рентою, купівлею-продажем, а також договором довічного утримання.

      В окремих випадках обрання виду оформлення документів при набутті права власності залежить не тільки від правових наслідків, а й від обов’язкових сум (державне мито, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, податок на доходи фізичних осіб, комісійна винагорода за послуги ріелтора і таке інше), які необхідно сплатити з операції передачі прав власності набувачем майна та/або тим, хто його передає.

      Розглянемо особливості набуття права власності на майно при здійсненні різних правочинів, а також особливості їх оформлення та оподаткування.

      Загальні положення щодо набуття прав власності

      Основні підстави набуття права власності визначені ст. 328 ЦКУ. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

      Крім того, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

      Момент набуття права власності за договором визначений ст. 334 ЦКУ: право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

      Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

      До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

      Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

      Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

      Віднесення речей до нерухомих та рухомих зазначено в ст. 181 ЦКУ.

      До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

      Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

      Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

      При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 ЦКУ правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

      Про обов’язковість здійснення державної реєстрації прав на нерухомість зазначено в ст. 182 ЦКУ. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені в суді.

      Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у ч. 3 ст. 3 якого зазначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

      Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження майна здійснюється відповідно до ст. 55 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат».

      Вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів та справляння державного мита здійснюється відповідно до Декрету КМУ від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито».

      Доходи від продажу, а також доходи у вигляді безоплатно одержаних об’єктів нерухомого або рухомого майна підлягають оподаткуванню за визначеними правилами, встановленими ПКУ. Так, у цілях оподаткування відчуження майна – будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить йому, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані такому платнику в користування (пп. 14.1.31 ПКУ).

      Оформлення спадщини

      Відповідно до ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

      Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

      У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені в ст. 1261–1265 ЦКУ (залежно від черги спадкоємців).

      Загальні вимоги до форми заповіту визначені в ст. 1247 ЦКУ. Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати такий документ, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦКУ (якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа).

      Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251–1252 ЦКУ.

      Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦКУ). Відповідно до ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

      Оподаткування спадщини

      Порядок оподаткування спадщини встановлено ст. 174 ПКУ.

      Ставки податку до об’єктів спадщини наведено в таблиці:

      Об'єкти спадщини 

      Успадкування 

      Членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення* 

      Особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування 

      Дитиною-інвалідом 

      Спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення 

      Від спадкодавця-нерезидента і для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента 

      Об'єкт нерухомості 

      0 % 

      0 % 

      0 % 

      5 % 

      15 % (17 %)** 

      Об'єкт рухомого майна, зокрема:
      • предмет антикваріату або витвір мистецтва;
      • природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
      • будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
      • інші види рухомого майна 

      Об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права 

      Залежно від ступеня споріднення або резидентства спадкодавця 

      Сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення 

      0 % 

      Залежно від ступеня споріднення або резидентства спадкодавця 

      Готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю 

      Залежно від ступеня споріднення або резидентства спадкодавця 

      Грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992–1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем 

      0 % 

      * Згідно з пп. 14.1.263 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
      ** Залежно від суми доходу (якщо сума доходу дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосовується ставка податку 15 %, якщо більше, то до суми перевищення застосовується ставка податку 17 %). 


      Відповідно до п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

      Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

      Інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування нотаріус зазначає в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, який щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

      Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

      Відповідно до п. 174.7 ПКУ вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно з цією статтею, визначається в порядку, встановленому абз. 3 п. 173.1 ПКУ, тобто на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

      Сплата держмита при оформленні спадщини

      Відповідно до пп. «є» та «ж» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» передбачено стягнення держмита:

      • за посвідчення заповітів в розмірі 0,05 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

      • за видачу свідоцтва про право на спадщину в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      При цьому згідно з п. 16 та п. 17 ст. 4 Декрету від сплати державного мита звільняються:

      • громадяни – за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

      – на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;

      – на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

      – на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

      – на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

      – на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого і майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

      – на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;

      • неповнолітні – за видачу їм свідоцтва про право на спадщину.

      Оформлення договору дарування

      У ст. 717 ЦКУ визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

      Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

      Заперечити (розірвати) договір дарування у судовому порядку можна протягом року (ст. 728 ЦКУ).

      Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

      Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державтоінспекції МВС України, є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору застосовується до вартості автомобіля та становить:

      3 % – якщо об'єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

      4 % – якщо об'єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

      5 % – якщо об'єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

      Оподаткування майна, одержаного у вигляді дарунка

      Відповідно до п. 174.6 ПКУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

      Сплата держмита при посвідченні договорів дарування

      Відповідно до пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, ставка державного мита становить 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

      Оформлення пожертви

      Відповідно до ст. 729 ЦКУ пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ (фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

      Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

      До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

      Оподаткування доходів, одержаних у вигляді пожертви

      Оскільки пожертва фактично являє собою дарування, то і оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дарунку чи спадщини.

      Сплата держмита при посвідченні пожертви

      Відповідно до пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється держмито в розмірі 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

      Оформлення договору ренти

      Відповідно до ч. 1 ст. 731 ЦКУ за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

      Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

      Згідно із ст. 732 ЦКУ договір ренти укладається в письмовій формі, при цьому договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягають нотаріальному посвідченню.

      У ст. 734 ЦКУ зазначено, що договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно – положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.

      Оподаткування майна, одержаного за договором ренти

      Залежно від того, яким чином за договором ренти визначено передавання майна (за плату або безоплатно), застосовуються і правила оподаткування: або як під час купівлі-продажу майна, або як під час отримання дарунку чи спадщини, відповідно.

      Сплата держмита при нотаріальному посвідченні ренти

      Відповідно до пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється держмито в розмірі 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

      Оформлення договору купівлі-продажу

      У ст. 655 ЦКУ зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

      Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦКУ договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

      Оподаткування доходів від продажу нерухомого та рухомого майна

      ПКУ встановлено окремий порядок оподаткування доходів від продажу об’єктів нерухомого майна та об’єктів рухомого майна.

      Продаж об’єктів нерухомого майна

      Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна зазначений у ст. 172 ПКУ.

      Розмір ставки податку, що застосовується до доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомого майна, залежить від декількох умов, які наведено в таблиці:

      Об’єкт продажу 

      Кількість проданих об’єктів протягом податкового року 

      Строк перебування майна у власності 

      Ставка податку***  

      • житловий будинок;
      • квартира або її частина;
      • кімната;
      • садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці**);
      • земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної
      ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, а саме:
      а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
      б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектарів;
      в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
      г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, у селищах – не більше 0,15 гектара, у містах – не більше 0,10 гектара;
      ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
      д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара 

      один 

      понад 3 роки* 

      0 % 

      менше 3 років 

      5 % 

      другий та наступні  

      незалежно від строку перебування у власності 

      5 % 

      об'єкт незавершеного будівництва та всі інші об’єкти нерухомого майна 

      незалежно від кількості проданих об’єктів  

      незалежно від строку перебування у власності 

      5 % 

      * На продаж нерухомого майна, отриманого у спадщину, умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється.
      ** Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
      *** Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в
      п. 167.1 ПКУ (15 % та 17 %). 


      Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

      Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

      Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

      а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

      б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження в річній податковій декларації.

      У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

      У разі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

      Для цілей оподаткування за визначеним порядком під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

      Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з цим порядком.

      Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), встановлено постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1103 «Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)».

      Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

      Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи, які придбавають нерухоме майно (за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше), є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору становить 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна.

      Сплата держмита при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна

      Відповідно до п. 3 ст. 2 Декрету КМУ від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито» за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно справляється держмито. Розмір ставки мита за посвідчення договорів становить:

      а) за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших будинків, гаражів та інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, – 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

      б) за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, – 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

      Оподаткування доходів у разі продажу об’єктів рухомого майна

      Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна встановлено ст. 173 ПКУ.

      Ставки податку зазначено в таблиці:

      Об’єкт рухомого майна 

      Кількість проданих об’єктів протягом звітного податкового року 

      Ставка податку* 

      • легковий автомобіль;
      • мотоцикл;
      • мопед 

      один 

      не оподатковується 

      два і більше 

      5 % 

      інші об’єкти рухомого майна 

      незалежно від кількості об’єктів 

      5 % 

      * Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (15 % та 17 %). 


      Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

      Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на базі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

      Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

      У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками 0 % чи 5 % з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку в договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

      У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.

      Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна:

      • нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі ціни, зазначеної в договорі;

      • у разі продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

      • якщо під час продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого на основі оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів. Нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку в податковому розрахунку за формою № 1ДФ;

      • суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

      У цьому разі платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

      У випадку ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно, сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення нею доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

      Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.

      Для цілей оподаткування за визначеним порядком під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

      Таким чином, при набутті права власності за договором купівлі-продажу оподаткуванню підлягають доходи (кошти), які отримує продавець майна.

      Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

      Згідно з п. 7 ст. 1 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державтоінспекції МВС України, є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору застосовується до вартості автомобіля та становить:

      3 % – якщо об'єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

      4 % – якщо об'єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

      5 % – якщо об'єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

      Сплата держмита у разі продажу об’єктів рухомого майна

      Відповідно до пп. «г» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів ставка держмита становить:

      • дітям, одному з подружжя, батькам – 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

      • іншим особам – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Договір довічного утримання

      Поняття договору довічного утримання (догляду) визначено у ст. 744 ЦКУ. Зокрема, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

      Договір довічного утримання (догляду) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 745 ЦКУ).

      Відповідно до ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ (тобто з моменту передання майна за договором).

      Сплата державного мита при нотаріальному посвідченні договору довічного утримання

      Відповідно до пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито» за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, ставка державного мита становить 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

      Оподаткування майна, одержаного за договором довічного утримання

      Враховуючи, що відповідно до п. 172.8 та п. 173.8 ПКУ для цілей оподаткування під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості та об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування, то оподаткування майна, одержаного за договором довічного утримання, здійснюється за правилами, встановленими для оподаткування відповідного виду майна (нерухоме або рухоме).

       

      Наталія Каменєва

       

      Дата підготовки 25.01.2013
      © ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 2013
      © ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2013


      ____________

      Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
      www.ligazakon.ua

       

      Комментарии