РОЗШИРЕНЕ ЗАСІДАННЯ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ ПАЛАТИ
11 лютого 2012, 0:24 переглядів: 4615
20 січня 2012 року представники нотаріальної спільноти України зібралися у місті Києві для участі у розширеному засіданні Ради УНП. На розгляд присутніх було винесено найбільш актуальні питання функціонування сучасного нотаріату. Участь у засіданні взяли члени Ради, а також керівники регіональних відділень та колективних членів Палати. Не оминули увагою захід і представники таких фахових юридичних видань, як «Юридична газета», «Юридичний вісник», «Правовий тиждень», «Юридична газета» та «Юридична практика».
Розпочала засідання Президент Української нотаріальної палати Людмила Павлова, яка привітала присутніх та наголосила на необхідності звернути увагу на ту негативну практику, яка може скластися вже найближчим часом з реєстрацією речових прав на нерухоме майно.
Йдеться про ситуацію, ризик якої може бути наявним у разі, якщо запрацює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який, надаючи чіткого визначення процесу реєстрації речового права, безпосередньо пов’язує його з моментом виникнення права власності, що суперечить цивільному законодавству України.
Президент УНП відзначила, що процедура внесення даних до Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до згаданого Закону призведе до ревізування укладених нотаріусами правочинів, а отже, і діяльності нотаріусів. Державний реєстратор матиме право відмовити в державній реєстрації права власності, при цьому для нотаріально посвідчених договорів не буде зроблено жодного винятку, що протирічить вимогам чинного Закону України «Про нотаріат» стосовно державного регулювання нотаріальної діяльності.
Таким чином, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» фактично наділяє державного реєстратора функціями судді, оскільки відповідно до цивільного законодавства нотаріально посвідчений правочин може бути визнаним недійсним лише за рішенням суду, але аж ніяк не за рішенням державного реєстратора.
Людмила Павлова звернула увагу колег на те, що на сьогоднішній день система, передбачена у вищевказаному Законі, перетворюється з технічного процесу внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на дуже складний і громіздкий процес їхньої реєстрації, хоча має лишатися суто технічною фіксацією факту речового права особи державним органом.
Цієї думки дотримується й перший віце-президент Української нотаріальної палати, директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України Катерина Чижмарь. Надаючи детального аналізу ситуації, що склалася, вона висловила припущення, що модель, запропонована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ефективно функціонувати не зможе. Адже за такої ситуації процес реєстрації речового права буде надто ускладненим та призведе врешті-решт або до порушення прав громадян, або до відсутності об’єктивного обліку власників речових прав у державі.
Директор Департаменту переконана, що пересічному громадянинові має бути байдуже, в який саме спосіб держава буде фіксувати факт речового права. Людині має бути, в першу чергу, зручно, шлях для набуття нею права власності не має бути надто ускладненим. Саме тому Катерина Чижмарь вважає цілком доречним реалізацію системи реєстрації речових прав на нерухоме майно за участі нотаріусів як реєстраторів речових прав за посвідченими ними правочинами про відчуження нерухомого майна. Нотаріуси посвідчуватимуть ту чи іншу угоду і одразу ж вноситимуть відомості про зміну власника майна до Реєстру, що сприятиме функціонуванню "єдиного вікна" та зробить процедуру набуття прав власності максимально зручною для громадян.
Немає сенсу ділити між двома державними структурами - нотаріатом та реєстраційною службою обов'язки, для виконання яких було б достатньо самого лише нотаріату. Надання споріднених функції двом різним інститутам є настільки недоцільним, що без внесення відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріат буде поступово витіснено з цивільного обігу.
В процесі активного предметного обговорення учасники зібрання погодилися, що система нотаріату в Україні - це той уповноважений державою правовий інститут, який протягом багатьох років на високому рівні виконує покладені на нього функції. Вже немає необхідності доводити комусь, що нотаріуси можуть і вміють працювати. Єдине, до чого слід на сьогоднішній день прагнути, - створення системи, яка була б зручною для громадян України та правильною з точки зору ведення державного обліку відповідної інформації. Безперечним є той факт, що нотаріат міг би відіграти в системі реєстрації речових прав корисну роль, допомогти у спрощенні багатьох процедур та полегшити життя пересічних громадян, забезпечивши існування принципу «єдиного вікна».
Зокрема, віце-президент Української нотаріальної палати Ігор Сидоров застеріг присутніх від повторення негативного досвіду таких держав, як Росія, Естонія та Японія, реформи яких у сфері реєстрації речового права своєї ефективності не довели. Створення державної реєстраційної служби, яка фактично надаватиме оцінку діяльності нотаріусів та візьме на себе частину їхніх функцій, призведе не лише до посилення навантаження на бюджет та збільшення матеріальних витрат з боку як держави, так і громадян, але й сприятиме створенню корупційних схем. Нотаріус впевнений, що держава – це не полігон для чиїхось думок та концепцій, і не можна випробовувати нові методи державного регулювання на долях людей.
Свої міркування щодо вищевказаного питання висловила і представник державної служби – заступник начальника Головного управління юстиції в Житомирській області, начальник відділу нотаріату Любов Ткаченко, яка нагадала присутнім про те, через які труднощі пройшов нотаріат України в процесі свого становлення та розвитку. Нотаріуси раніше були податковими агентами, і зараз виконують певні функції в системі оподаткування, нині вони – суб’єкти фінансового моніторингу. Ще кілька років тому про роботу з електронними реєстрами навіть не йшлося, сьогодні ж представники нотаріату професійно виконують обов’язки реєстратора по багатьом з них. Саме тому надання нотаріусам повноважень щодо реєстрації прав власності жодним чином не вплине на діяльність нотаріусів негативно. З новими для них функціями вони справляться настільки ж ефективно, як справлялись до цього і з будь-якими іншими. До того ж така практика буде зручною, перш за все, для громадян.
Учасники заходу також виступили і з практичними пропозиціями відносно того, як краще виправити ситуацію, що склалася. По-перше, необхідно розробити та затвердити Державну стратегію реформування законодавства про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. По-друге, слід ініціювати внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які б надали змоги громадянам безперешкодно реалізовувати своє право власності на нерухоме майно.
Внаслідок детального розгляду питання реєстрації речових прав на нерухоме майно учасниками розширеного засідання було ухвалено рішення вже найближчим часом організувати та провести «круглі столи», наради та робочі зустрічі за участі нотаріусів, відповідальних працівників управлінь юстиції, працівників органів БТІ та Державного агентства земельних ресурсів, представників банківської системи, ріелторів, науковців та інших фахівців, діяльність яких пов’язана із реєстрацією речових прав з метою внесення відповідних пропозицій та побажань, а також подальшої передачі їх до профільного Департаменту Мін’юсту.
Ще одним питанням, винесеним на розгляд учасників заходу, стало питання активізації роботи членів Комісії з аналізу, методології та прогнозування нотаріальної практики. Президент Української нотаріальної палати закликала їх ретельніше ставитися до виконання покладених на них функцій та зобов’язала вже найближчим часом підняти роботу Комісії на якісно новий рівень розвитку.
По завершенні зібрання присутні мали змогу поспілкуватися між собою та спільно обміркувати шляхи вирішення поставлених перед ними завдань.
