Вход на сайт

Эл. почта:
Пароль:

Регистрация на сайте

Фамилия: Область:
Имя: Населенный пункт:
    Отчество: Номер телефона:
    Эл. почта: Компания:
      Пароль: Должность:
      Повторите пароль: Год начала работы:
      Фото:
      С правилами размещения объектов согласен

      Забыли пароль?

      Укажите эл. почту — мы вышлем Вам новый пароль для входа
      Эл. почта:

      Проблема на сайте

      Закрыть
      Ваш email:
      (необязательно)
      Расскажите нам, что случилось

      LZ_logo_2014.jpg

      _________________.jpg



      Консультирует ЛИГА:ЗАКОН: Командировка-2012 Журнал "Вестник налоговой службы Украины" Статьи от 24.05.2012

      25 мая 2012, 11:02 просмотров: 5452

      Відрядження-2012

       

      Чимало підприємств стикаються з необхідністю направлення власних працівників у відрядження. Розглянемо організаційні особливості відряджень небюджетних підприємств (які не фінансуються повністю чи частково за рахунок бюджетних коштів), їх облік та оподаткування, з урахуванням нормативів 2012 р.

      Якими нормативними документами керуватися

      Таблиця 1. Нормативні документи, якими керуються при організації і оподаткуванні відряджень


      з/п

      Норматив

      Коментар

      1

      Податковий кодекс

      Регламентовано особливості оподаткування податком на прибуток (пп. «а» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140) та ПДФО (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165, п. 170.9 ст. 170)

      2

      Закон про Держбюджет-2012

      Установлено розмір мінімальної зарплати на 2012 р., що застосовується для розрахунку максимального розміру добових у 2012 р., яку можна включати до складу податкових витрат і яка не включається до оподатковуваного доходу працівника

      3

      Інструкція № 59

      Інструкція є основним регламентуючим документом відносин, які виникають у зв'язку з відрядженнями працівників.
      Поширюється вона тільки на відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Для інших підприємств може застосовуватися як орієнтир, в тому числі при розробці власного положення про відрядження

      4

      Наказ № 996

      Наказом затверджено форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання


      Положення про відрядження на підприємстві

      Як зазначено в табл. 1, Інструкція № 59 на небюджетні підприємства не поширюється, тому аби процедура відряджень була нормативною, на підприємстві може розроблятися та затверджуватися внутрішній локальний нормативний документ – положення про відрядження. При складанні положення доцільно орієнтуватися на Інструкцію № 59. Таке положення може бути додатком до колективного договору.

      Строк відрядження

      Строк відрядження кожного конкретного відрядженого працівника має встановлюватися наказом про відрядження. Максимальний строк відрядження визначається положенням про відрядження чи колективним договором. При встановленні максимального строку відрядження доцільно орієнтуватися на Інструкцію № 59 (п. 1 розділу другого та п. 1 розділу третього):

      • 30 календарних днів – у межах України;

      • на термін будівництва (для працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт);

      • 60 календарних днів – за кордон;

      • один рік – при направленні працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів.

      Мінімальним строком відрядження може бути на один день, чи навіть менше. Наприклад, працівник може виїхати у відрядження до іншого населеного пункту і в цей самий день повернутися до місця основної роботи (лист № 31-18030-07-21/27231). І це вважатиметься також відрядженням за умови відповідного оформлення.

      Як оформити направлення у відрядження

      Відрядження оформлюється насамперед наказом керівника підприємства з урахуванням умов пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу. У наказі мають зазначатися суттєві аспекти відрядження:

      • прізвище відрядженого працівника, його посада (професія);

      • місце відрядження (населений пункт, підприємство тощо, куди відряджено працівника);

      • строк відрядження;

      • мета відрядження та інші умови залежно від ситуації. Наприклад, наказом можуть встановлюватися маршрут руху відрядженого, обмежуватися відрядні витрати (наприклад, максимальна сума готельних послуг) тощо.

      Зразок наказу наведено нижче.

      ТОВ «Автоп»

      Наказ № 65

      м. Полтава

      23 квітня 2012 р.


      Про відрядження

      Наказую:

      1. Відрядити Кононову Олену Михайлівну, менеджера зі збуту, до м. Львова до ТОВ «Грона» для участі у переговорах з метою укладення договору про постачання продукції терміном на 3 дні – з 24.04.2012 р. по 26.04.2012 р.

      2. Головному бухгалтеру Задорожній В. П. забезпечити Кононову О. М. авансом на відрядження в сумі 2050,00 грн., у т. ч. добові 450,00 грн. (150,00 х 3), орієнтовні витрати на проїзд 600,00 грн., орієнтовні витрати на проживання 1000,00 грн.

      Директор ТОВ «Автоп»

      ПІДПИС Філіпов П. М.

      З наказом ознайомлені:

      ПІДПИС Кононова О. М.
      ПІДПИС Задорожня В. П.



      Слід зазначити, що раніше крім наказу оформлялося також посвідчення про відрядження. Зараз нормативними документами це не вимагається. Підприємство може застосовувати посвідчення за власним бажанням, обумовивши необхідність посвідчення внутрішнім положенням про відрядження чи відповідним наказом.

      Відповідно до ст. 121 КЗпП у відрядження направляють тільки працівників підприємства.

      Водночас у пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу йдеться про відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами керівних органів платника податку.

      До останніх належать члени (фізичні особи) керівних органів, які є водночас засновниками, учасниками підприємства або ж виконують керівні функції на підставі цивільно-правового договору.

      Гарантії і компенсації при службових відрядженнях

      Насамперед працівникам відшкодовуються витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями (табл. 2).

      Таблиця 2. Витрати, які відшкодовуються відрядженим працівникам


      з/п

      Згідно зі ст. 121 КЗпП

      Згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу

      1

      2

      3

       

      У порядку і розмірах, встановлюваних законодавством:

      Витрати на оплату:

      1

      добові за час перебування у відрядженні

      добових витрат у розмірі, про який йдеться нижче у цій статті
      в розділі «Сума добових»

      2

      вартість проїзду до місця призначення і назад

      проїзду (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження
      (у тому числі на орендованому транспорті)

      3

      витрати з найму жилого приміщення

      вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування* чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень

      4

      телефонних розмов

      5

      оформлення закордонних паспортів

      6

      дозволів на в'їзд (віз)

      7

      обов'язкове страхування

      8

      інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження**, в тому числі будь-яких зборів і податків, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат

      * Крім вартості алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування.

      ** Крім плати за видовищні заходи.


      З табл. 2 видно, що список відшкодувань, передбачений Податковим кодексом, деталізує список КЗпП.

      Сума добових

      Розмір добових для небюджетних підприємств законодавством не встановлено, тому кожне підприємство встановлює такий розмір самостійно. Проте є податкові обмеження.

      Згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу до податкових витрат можуть відноситися добові для відряджень у межах України у розмірі не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

      Станом на 01.01.2012 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 1073 грн. (ст. 13 Закону про Держбюджет-2012). Таким чином, граничний розмір добових в розрахунку за кожен календарний день відрядження, які можуть включатися до податкових витрат у 2012 р.: по Україні – 214,60 грн.; за кордон – 804,75 грн.

      Таке саме обмеження стосується оподаткування ПДФО (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).

      Тобто якщо підприємство виплачує працівникові суму добових у розрахунку за кожен календарний день відрядження у розмірі не більше 214,60 грн. (по Україні) та 804,75 грн. (за кордон), така сума добових відноситься до складу податкових витрат і не оподатковується ПДФО за умови зв'язку відрядження з діяльністю підприємства.

      Однак підприємство може виплачувати добові й у більшому розмірі. Сума перевищення обкладатиметься ПДФО і не включатиметься до складу податкових витрат. Причому потрібно враховувати, що сума перевищення з метою оподаткування ПДФО має збільшуватися на коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу: 1,176471 – якщо застосовується ставка 15 %; 1,204819 – для ставки 17 % (про даний коефіцієнт детальніше йтиметься нижче).

      Приклад 1

      Працівнику у квітні 2012 р. виплачено добові 300 грн. за один день відрядження в межах України.

      До податкових витрат можна включити тільки 214,60 грн. Сума перевищення 85,50 грн. (300 – 214,60) обкладається ПДФО – 15,09 грн. (85,50 х 1,176471 х 15 %).


      Нагадаємо також, що згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу сума добових визначається в разі відрядження:

      • у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

      • до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), – згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

      За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку. Ця ж сума добових підлягає оподаткуванню ПДФО (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).

      Тобто підприємство може виплатити працівнику добові без достатнього документального підтвердження, але такі добові не можуть включатись до складу податкових витрат і підлягають оподаткуванню ПДФО.

      Щодо нарахування та утримання єдиного внеску із сум добових зазначимо, що на підставі п. 6 розділу першого Переліку № 1170 витрати на відрядження, а саме добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, належать до видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

      Інші (крім добових) витрати на відрядження, які відшкодовуються відрядженому працівникові

      Перелік таких витрат наведено в пунктах 2 – 8 табл. 2. Фактично підприємство може встановити ширший, ніж наведено в табл. 2, перелік витрат, які відшкодовуватиме працівникові. Але весь перелік, що буде встановлено на додаток до обов'язкового переліку (табл. 2), не можна включити до складу податкових витрат і потрібно буде оподаткувати ПДФО.

      Підприємство може також встановити обмеження на певні види витрат. Орієнтуватися при цьому можна, наприклад, на обмеження, наведені в пунктах 5 – 8 та п. 12 розділу другого Інструкції № 59, при відрядженнях у межах України (табл. 3), а при відрядженнях за кордон – на обмеження, наведені в пунктах 7 – 15 розділу третього цієї Інструкції.

      Таблиця 3. Обмеження витрат на відрядження згідно з Інструкцією № 59


      з/п

      Витрати

      Примітки

      1

      2

      3

      1

      На найм житлового приміщення

      З розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі) та іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат

      2

      На побутові послуги, включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни)

      Не більш як 10 % сум добових витрат за всі дні проживання

      3

      На службові телефонні розмови

      У розмірах за погодженням з керівником

      4

      На харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів

      Оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових витрат

      5

      За бронювання місця у готелі (мотелі) при відрядженні в межах України

      У розмірі не більш як 50 % вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі

      6

      На найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами

      У загальному порядку, наведеному в попередніх рядках цієї таблиці

      7

      Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, наведені в попередніх рядках цієї таблиці

      Відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів*

      8

      На проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад**

      Відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті

      9

      на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні**

      Відшкодовуються у повному розмірі

      10

      На проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами)

      Відшкодовуються у повному розмірі

      11

      На проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу

      Відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів*

      12

      На перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник

      Відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів*

      13

      Витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та найм житлового приміщення понад установлені суми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням

      Відшкодовуються згідно з підтвердними документами в оригіналі

      14

      Витрати, понесені у зв'язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб

      Можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише якщо на те були поважні причини (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо), за наявності документа, що засвідчує вартість цих витрат

      * Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

      ** За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація підприємства може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.


      Понесені працівником у відрядженні витрати мають бути підтверджені документально. Пакет документів – стандартний для відповідних операцій.

      Наприклад, згідно з абзацом другим пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу зазначені витрати можуть включатись до складу податкових витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді:

      • транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадочного талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів;

      • рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

      Заробітна плата за час відрядження

      Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, яких направлено у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим за середній заробіток.

      Тобто при направленні працівників у відрядження за дні відрядження потрібно розрахувати середню заробітну плату і порівняти її із заробітною платою працівника, визначеною згідно з умовами трудового (колективного) договору (за тарифом). Виплаті працівникові підлягає більша з них.

      При обчисленні середньої заробітної плати керуються Порядком № 100.

      Згідно з п. 2 цього Порядку у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

      У п. 3 Порядку № 100 наведено види виплат, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати, а в п. 4 цього Порядку – виплати, які не включаються до розрахунку.

      Обчислюється середня заробітна плата згідно з п. 8 Порядку № 100.

      Перш за все необхідно розрахувати середньоденну заробітну плату – поділити заробітну плату за фактично відпрацьовані протягом двох попередніх місяців перед місяцем відрядження робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів.

      Потім необхідно знайти середню заробітну плату за час відпустки – помножити середньоденну зарплату на кількість робочих днів за графіком підприємства, які припадають на період відрядження.

      Приклад 2

      Працівник був у відрядженні у квітні 2012 р. три дні. Заробітна плата за лютий – березень 2012 р., яка враховується для розрахунку середньої заробітної плати, становить 4500 грн. Кількість робочих днів підприємства за цей період – 42 дні. Заробітну плату за три дні квітня, коли працівник був у відрядженні, розраховано згідно з тарифом – 300 грн.


      Середньоденна зарплата за період лютий – березень 2012 р. – 107,14 грн. (4500 : 42). Середня зарплата за три дні відрядження – 321,42 грн. (107,14 х 3).

      Виходячи з наведеного, середня заробітна плата вища за тарифну, тому за дні відрядження працівнику потрібно виплатити середню заробітну плату.

      Аванс на відрядження

      Бюджетне підприємство перед направленням працівників у відрядження обов'язково має видати їм аванс – у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (п. 5 розділу першого та п. 11 розділу другого Інструкції № 59).

      Такого обов'язку для небюджетних підприємств нормативні документи не встановлюють. Статтею 121 КЗпП передбачено лише обов'язок підприємства відшкодувати понесені працівником у відрядженні витрати. Тобто працівник у відрядженні може нести витрати за рахунок власних коштів. А після повернення з відрядження підприємство має відшкодувати відповідні витрати.

      Водночас небюджетні підприємства можуть закріпити обов'язок видавати аванс у власному положенні про відрядження. Такий обов'язок може встановлюватися також наказами про відрядження.

      Варіанти видачі авансу

      Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватись у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток – спеціальних платіжних засобів (за текстом – СПЗ).

      Аванс готівкою

      Видача готівки з каси підприємства оформлюється видатковим касовим ордером за типовою формою № КО-2 (додаток 3 до Положення № 637) у порядку, встановленому підпунктами 3.4 – 3.6 цього Положення.

      Аванс на рахунок для використання із застосуванням СПЗ

      Підприємство замість авансу готівкою може видавати працівнику так званий корпоративний СПЗ. Це платіжна картка, «прив'язана» до банківського рахунку підприємства.

      Моментом видачі авансу в цьому випадку буде момент зняття працівником грошей з банкомату чи проведення СПЗ через термінал. Зняття готівки з банкомату підтверджується чеком банкомату. При проведенні СПЗ через термінал оформлятиметься квитанція терміналу чи сліп, а також чек РРО.

      Звітування про використані кошти

      Після завершення відрядження працівник має заповнити та подати підприємству Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (за формою, затвердженою наказом № 996), з доданням документів, що підтверджують понесені у відрядженні витрати. Якщо є залишок невикористаного авансу, його слід повернути до каси.

      Згідно з підпунктами 170.9.2, 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, слід подати до закінчення:

      • п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому працівник завершує відрядження (якщо аванс видавався готівкою);

      • третього банківського дня після завершення відрядження (якщо готівка отримувалася із застосуванням корпоративного СПЗ);

      • десятого банківського дня після завершення відрядження (якщо застосовувався корпоративний СПЗ для проведення розрахунків у безготівковій формі). За наявності поважних причин підприємство може продовжити строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

      Невикористаний аванс повертається до каси підприємства до або під час подання Звіту (пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).

      Якщо працівник несвоєчасно поверне до каси підприємства невикористаний аванс, цю суму потрібно буде включити до складу оподатковуваного доходу працівника і оподаткувати ПДФО.

      Оподаткування ПДФО у разі неповернення надміру витрачених коштів

      Відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

      Згідно з п. 3 Порядку № 996 якщо протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії), підзвітна особа не повертає суму надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження, – п. 11 розділу другого Інструкції № 59), то така сума підлягає оподаткуванню ПДФО відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

      Виходячи з норм Податкового кодексу база оподаткування ПДФО – це сума надміру витрачених коштів (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу). Оподаткування здійснюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу (в якому також йдеться про надміру витрачені кошти). А надміру витрачені коштице залишок коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження.

      Ставки ПДФО: 15 % для суми, яка не перевищує 10 мінімальних зарплат станом на 1 січня (в 2012 р. – 10 730 грн.); 17 % – для суми перевищення.

      Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є сума надміру витрачених коштів, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою

      К = 100 : (100 – Сп),

      де К – коефіцієнт;

      Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

      Коефіцієнт для ставки податку 15 % становитиме 1,176471 = 100 : (100 – 15), а для ставки 17 % – 1,204819 = 100 : (100 – 17).

      ПДФО = СК х К х Сп : 100,

      де ПДФО сума податку,

      СК – сума коштів, яку не було повернуто вчасно.

      При нарахуванні ПДФО на кошти, що не були вчасно повернуті, необхідно під розпис ознайомити з його розрахунком працівника. Для цього в Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, передбачено графу «З розрахунком ознайомлений» (підпис та дата).

      Приклад 3

      У квітні 2012 р. працівник несвоєчасно повернув невикористаний аванс на відрядження у розмірі 9000 грн. Нарахована зарплата за квітень становить 4000 грн. Розрахуємо суму ПДФО, яку слід утримати із суми несвоєчасно повернутого авансу.


      Визначення суми авансу, яка оподатковується за ставкою 15 %:

      10730 – 4000 = 6730 (грн.),

      де 10730 грн. – загальна сума місячного оподатковуваного доходу, яка у 2012 р. оподатковується за ставкою 15 %;

      4000 грн. з цієї загальної суми – нарахована працівникові зарплата.

      Отже, із загальної суми оподатковуваного доходу за мінусом зарплати на суму відрядження, яка оподатковується за ставкою 15 %, залишається 6730 грн. Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу сума несвоєчасно повернутого чи неповернутого невикористаного авансу з метою визначення об'єкта оподаткування має збільшуватися на відповідний коефіцієнт.

      У прикладі сума 6730 грн. – це сума несвоєчасно повернутого авансу на відрядження, яка включається до об'єкта оподаткування і оподатковується за ставкою 15 %. Тобто ця сума вже враховує коєфіцієнт 1,176471. Однак для подальших розрахунків потрібна ця сума без урахування коефіцієнта: 6730 : 1,176471 = 5720,50 (грн.).

      Визначення суми авансу, яка оподатковується за ставкою 17 %:

      9000 – 5720,50 = 3279,50 (грн.) – це сума несвоєчасно повернутого невикористаного авансу на відрядження, яка оподатковується за ставкою 17 % і поки що не враховує коефіцієнт. Для того щоб включити її до об'єкта оподаткування, треба збільшити її на коефіцієнт для ставки 17 % – 1,204819.

      З урахуванням коефіцієнта ця сума становитиме 3951,20 грн. (3279,50 х 1,204819).

      Визначення суми ПДФО, яку необхідно утримати з несвоєчасно повернутого авансу:

      [(6730 х 15 %) + (3951,20 х 17 %)] = 1681,21 (грн.).

      Слід зазначити, що в такому порядку оподатковуються відрядні витрати, які відшкодовуються працівникові понад суму, визначену пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу:

      • виплачені добові понад граничну суму;

      • відрядні витрати без достатнього документального підтвердження;

      • відрядні витрати (див. табл. 2), наприклад вартість алкогольних напоїв, включених до рахунків готелів, тощо, і яку підприємство відшкодовує працівникові.

      Загальні підстави включення витрат на відрядження до складу податкових витрат і умови, за яких вони не оподатковуються ПДФО

      Вище ми з'ясували окремі аспекти включення відрядних витрат до складу податкових, установлені пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, і умови, за яких ці витрати не оподатковуються ПДФО:

      • добові не повинні перевищувати відповідну граничну величину;

      • відшкодовуватися мають понесені у відрядженні витрати за переліком, наведеним у пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу (див. табл. 2);

      • понесені відрядні витрати повинні підтверджуватись документально.

      Мають також бути документи, що підтверджують зв'язок відрядження з діяльністю підприємства – платника податку, зокрема (але не виключно) такі:

      • запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку;

      • укладений договір чи контракт;

      • інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

      • документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

      Приклад 4

      Працівника підприємства (платника податку на прибуток) згідно з наказом направлено у відрядження для участі у переговорах з метою укладення контракту на постачання продукції. Витрати на відрядження становили 2000 грн. Після закінчення відрядження працівник подав підприємству Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, з підтвердними документами – проїзними документами, рахунком готелю з чеком РРО. Після затвердження Звіту витрачені працівником кошти на відрядження у сумі 2000 грн. видано працівнику з каси підприємства.


      Варіант 1. До Звіту додано також документ, який підтверджує участь відрядженого працівника у переговорах – протокол переговорів з підписами і печатками учасників переговорів.

      Виплачені суми можуть включатись до складу податкових витрат підприємства. Вони не оподатковуються ПДФО.

      Варіант 2. Документа про участь у переговорах відрядженим працівником не надано.

      Виплачені суми не включаються до складу податкових витрат і підлягають оподаткуванню ПДФО.

      До складу якого виду витрат відносяться відрядні витрати у податковому та бухгалтерському обліку

      Залежно від мети відрядження (визначається наказом про відрядження по підрозділу, в якому працює відряджений працівник) понесені витрати на відрядження в бухгалтерському та податковому обліку за загальним правилом включаються до складу:

      • загальновиробничих витрат (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати») – при відрядженнях персоналу цехів, дільниць тощо (пп. «а» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу, п. 15.1 ПБО 16);

      • адміністративних витрат (рахунок 92 «Адміністративні витрати») – при відрядженнях апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (пп. «б» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу, п. 18 ПБО 16);

      • витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут») – при відрядженнях працівників, зайнятих збутом (пп. «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу, п. 19 ПБО 16);

      • інших операційних витрат (рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності») – при відрядженні працівників, зайнятих в інших сферах діяльності підприємства, не зазначених вище (пп. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу, п. 20 ПБО 16), наприклад працівників об'єктів соціально-культурного призначення тощо.

      Однак в окремих випадках можуть застосовуватися й інші рахунки. Наприклад, якщо відрядження пов'язано з придбанням основних засобів, витрати на відрядження збільшують їх первісну вартість і списуються в дебет рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а після введення основних засобів в експлуатацію – в дебет рахунку 10 «Основні засоби». При відрядженнях, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань продавця (припустимо, на гарантійний ремонт), відрядні витрати слід списувати в дебет субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» тощо.

      Нагадаємо, що до податкових витрат відрядні витрати відносяться тільки в тому разі, якщо вони пов'язані з господарською діяльністю підприємства – платника податку.

      У бухгалтерському обліку розрахунки між підприємством і працівниками за відрядними витратами обліковуються підприємством на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Ті підприємства, які в бухгалтерському обліку застосовують субрахунки, встановлені Інструкцією № 291, відрядні витрати обліковують на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

      Приклад 5

      Підприємство направило працівника апарату управління у відрядження та видало аванс готівкою з каси у сумі 3000 грн. Після повернення з відрядження у встановлений строк працівник надав підприємству Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, з доданими до нього підтвердними документами на суму 2500 грн. (включно ПДВ – 300 грн.).

      Залишок невикористаних коштів 500 грн. (3000 – 2500) внесено працівником до каси підприємства до подання Звіту.


      Бухгалтерський та податковий облік до прикладу 5 наведено в табл. 4.

      Таблиця 4. Бухгалтерський та податковий облік


      з/п

      Зміст господарської операції

      Бухгалтерський облік

      Податковий облік, грн.

      Дт

      Кт

      Сума, грн.

      Доходи

      Витрати

      1

      Видано аванс на відрядження

      372

      301

      3000

      2

      Внесено до каси залишок невикористаних коштів

      301

      372

      500

      3

      Відображено витрати на відрядження на підставі затвердженого Звіту

      92

      372

      2200

      2200

      4

      Відображено податковий кредит з ПДВ

      641

      372

      300


       

      Олександр Золотухін

      Бухгалтер-експерт


       

      «Вісник податкової служби України», квітень 2012 р., № 15 (683), с. 40 (www.visnuk.com.ua)

      Дата підготовки 20.04.2012
      Журнал «Вісник податкової служби України»

      ____________

      Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
      www.ligazakon.ua

      Комментарии