Стисло опишу ситуацію: у листопаді 2011 р. помер батько. У спадщину залишилась квартира, в якій він проживав разом зі своєю дружиною, що не є моєю рідною матір’ю. Квартира була отримана батьком за часів СРСР (у 1983 р.) на нього та його матір (мою бабусю). У 1987 році він одружився з жінкою, яку прописав у цю квартиру, та з якою ця квартира була приватизована у 1991 році. Таким чином, у приватизації брали участь три особи: батько, його матір та його дружина. У 2003 році бабуся померла і її частина була оформлена на батька як спадщина і таким чином він є володарем 2/3 квартири.
Після смерті батька, відносини з його дружиною є не зовсім «теплі», тому ми подаємо до нотаріальної конторі заяву на оформлення спадщини. Оскільки дружина батька першою подала заяву та звернулася до приватного нотаріусу, мною заява також подавалася до нього. В процесі подачі заяви він пояснив мені наступне: згідно діючих законів України дружина батька має право на половину частки батька, інша частка (половина 1/3 частини батька + 1/3 квартири, якою володіла бабуся) ,буде розділена між мною та його дружиною. Таким чином мені залишається лише ¼ частина квартири.
Окрім цього, нотаріус пояснив наступне: після того, як пройшло 6 місяців з дати смерті батька, необхідно разом з іншим спадкоємцем відвідати нотаріальну контору для оформлення документів на спадщину. Також, з його слів, якщо мі прийдемо окремо, я не зможу отримати документів на право власності, оскільки документи права власності на квартиру знаходяться у дружини мого батька. А сповістити про зустріч з нею нотаріус не має права, оскільки «не може розпоряджатися чужим часом…»
Виходячи з даної інформації прошу дати відповідь на 2 запитання: 1. Чи вірно була розрахована моя частина спадку? Питання виникло в зв’язку з тим, що згідно слів нотаріусу, дружині батька має право на половину його частки, оскільки квартира придбавалася ними разом. Але наскільки вірно вважати квартиру, що була «придбана» у рамках державної безоплатної програми приватизації, сімейним придбанням? Чи розповсюджується дія частини 5 статті 61 Сімейного кодексу на житло, приватизоване до січня 2011 року?
2. Чи повинен нотаріус сповістити про дату та час зустрічі зі спадкоємцями? Чи можна отримати документи про право власності у нотаріуса окремо від іншого спадкоємця, не маючи при собі документу про право власності на квартиру?
1. Нет, не верно. Нотариус не правильно трактует норму ст.61 Семейного кодекса Украины. В данном случае, 2/3 квартиры, который принадлежат Вашему отцу, должны делиться пополам между женой и Вами. В соответствии с ч.5 ст.61 Семейного кодекса Украины, объектом права общей совместимой собственности супругов является жилье, приобретенное одним из супругов во время брака в результате приватизации государственного жилищного фонда, и земельный участок, приобретенный в результате бесплатной передачи ее одной из супругов из земель государственной или коммунальной собственности, в том числе приватизации. То есть, о праве совместной собственности на приватизированное имущество речь шла бы в том случае, если бы один из супругов приватизировал часть квартиры на свое имя, то подразумевалось бы, что на половину этой части имеет право супруг, который не участвует в приватизации. А в нашем случае оба супруга приватизировали квартиру и сразу же определили свои части в этом имуществе. А это значит, что 2/3 части являются личной собственностью умершего. Нужно попытаться донести эту мысль нотариусу.
2. Тут нотариус прав: Свидетельство о праве на наследство выдается при наличии правоустанавливающего документа на имущество, тем более, что на этом документе делается отметка о переходе права собственности к наследникам. Если говорить об одновременной явке всех наследников к нотариусу, то тут возможны варианты. В данной ситуации нужно ориентироваться на того наследника, у которого Свидетельство о праве собственности. Если нотариус договорится о времени выдачи Свидетельства о праве на наследство с наследницей, то ничто не мешает нотариусу сообщить об этом другому наследнику (ведь он тоже имеет полное право получить свое Свидетельство), а он пусть уже определяется. Было бы не плохо, нотариусу предупредить наследницу о том, что он позовет и других наследников. Хотя, лучшим вариантом будет, если Вы договоритесь с супругой своего отца. Нотариус правильно говорит, что не имеет право принуждать кого -либо явиться к нему или же заставить наследницу оставить правоустанавливающий документ в конторе.
Анатолий
30 квітня 2012 в 12:25
Доброго дня.
Є декілька питань стосовно оформлення спадщини.
Стисло опишу ситуацію: у листопаді 2011 р. помер батько. У спадщину залишилась квартира, в якій він проживав разом зі своєю дружиною, що не є моєю рідною матір’ю. Квартира була отримана батьком за часів СРСР (у 1983 р.) на нього та його матір (мою бабусю). У 1987 році він одружився з жінкою, яку прописав у цю квартиру, та з якою ця квартира була приватизована у 1991 році. Таким чином, у приватизації брали участь три особи: батько, його матір та його дружина. У 2003 році бабуся померла і її частина була оформлена на батька як спадщина і таким чином він є володарем 2/3 квартири.
Після смерті батька, відносини з його дружиною є не зовсім «теплі», тому ми подаємо до нотаріальної конторі заяву на оформлення спадщини. Оскільки дружина батька першою подала заяву та звернулася до приватного нотаріусу, мною заява також подавалася до нього. В процесі подачі заяви він пояснив мені наступне: згідно діючих законів України дружина батька має право на половину частки батька, інша частка (половина 1/3 частини батька + 1/3 квартири, якою володіла бабуся) ,буде розділена між мною та його дружиною. Таким чином мені залишається лише ¼ частина квартири.
Окрім цього, нотаріус пояснив наступне: після того, як пройшло 6 місяців з дати смерті батька, необхідно разом з іншим спадкоємцем відвідати нотаріальну контору для оформлення документів на спадщину. Також, з його слів, якщо мі прийдемо окремо, я не зможу отримати документів на право власності, оскільки документи права власності на квартиру знаходяться у дружини мого батька. А сповістити про зустріч з нею нотаріус не має права, оскільки «не може розпоряджатися чужим часом…»
Виходячи з даної інформації прошу дати відповідь на 2 запитання:
1. Чи вірно була розрахована моя частина спадку? Питання виникло в зв’язку з тим, що згідно слів нотаріусу, дружині батька має право на половину його частки, оскільки квартира придбавалася ними разом. Але наскільки вірно вважати квартиру, що була «придбана» у рамках державної безоплатної програми приватизації, сімейним придбанням? Чи розповсюджується дія частини 5 статті 61 Сімейного кодексу на житло, приватизоване до січня 2011 року?
2. Чи повинен нотаріус сповістити про дату та час зустрічі зі спадкоємцями? Чи можна отримати документи про право власності у нотаріуса окремо від іншого спадкоємця, не маючи при собі документу про право власності на квартиру?
Дякую за відповідь.